Свята Пасха, або Великдень: історія, традиції та особливості святкування

8 марта 2018

Великдень – "Великий день". Кажуть, що і сонце на дощах у той день не заходить, тому він такий великий. Все радіє і на небі, і на землі. Воскресіння Христове святкуємо в Світлу неділю Пасхи. Це одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Воно урочисто святкується з часів апостольських. Очікуючи свята, яке в цьому році відбудеться 8-го квітня, ми розповімо вам цікаву історію Великодня та поділимося особливостями його святкування.

Великдень – це свято радості

Для християн Великдень або Пасха – це найрадісніше й найурочистіше свято. До цього свята віруючі дуже старанно готуються. Великодневі дні не дотримуються певного числа – вони можуть бути зміщені в часі. Чим це зумовлено? Справа в тому, що нині  ми користуємося календарним літочисленням, яке базується на сонячному році. Натомність місячний рік має тринадцять місяців. Відтак числа календарного і астрономічного ліку не співпадають. Святкування Великодневих свят проводиться лише за астрономічним циклом. Крім того, Пасха має обов'язково співпасти з молодим місяцем.

Вербна неділя

Неділю перед Великоднем звемо Вербною. У цей день жінки нарізали вербових патичків та несли їх до церкви, щоб святити. Галузки ці тримали як "помічні від недуг і грому", ними можна було також "викликати у посуху дощ”. Для цієї мети брали лише червону вербу – шановане в Україні дерево, оскільки воно найпершим розпускається, оповіщаючи про весну. Є звичай "бити" кожного стрічного свяченою в церкві лозою. Для цього навіть є спеціальна приказка:

Верба б'є, не я б'ю, від нині за тиждень Великдень.

Свячену лозу шанують, закладають у хаті за святі образи.

Великий або страстний тиждень

Тиждень до Великодня звуть Великим, або Страстним, бо в ньому відбувалися страсті Христові. Цього тижня віруючі дотримуються посту так само суворо, як і першого тижня Великого посту.

Найважливішим днем тиждня є четвер, який називається Чистим. Рано-вранці віруючі прибирають у хатах, на подвір'ї, у стайнях – все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. У цей день стригуть дітей, щоб волосся не лізло та голова не боліла. Господині готують смачну їжу, печуть паски. Увечері в церкві відправляють Страсті. Віруючи тримають у руках свічки, повертаючись з церкви, намагаються донести додому запалену свічку, щоб вона не погасла. Полум'ям страстної свічки випалювали хрест у хаті на сволоці – щоб лиха та нечисть хату обминали. 

У Чистий четвер селяни кололи кабана, щоб на великоднему столі була шинка та ковбаса. Крім кабана, різали порося, бо, за старим звичаєм, в Україні разом з паскою в церкві святили й печене порося з хріном.

Велика П'ятниця, день смерті Христової, це майже святковий день. У страстну п'ятницю віруючі нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Повернувшись з церкви, родина сідає обідати. Обід пісний, навіть риби не можна їсти. Майже нічого не дозволяється й робити (лише пекти паску і садити розсаду капусти). Поки паска не посв'ячена, їсти її не можна – гріх! Гріх і співати в Страсну п'ятницю.

В суботу відвідують Божий Гріб, а пополудні вже і святять свячене. Особливо клопітно жінкам у страстну суботу. Адже потрібно напекти пасок, нафарбувати яєць і посвятити їх у церкві.

У ніч під Великдень парубки зазвичай розпалювали вогонь на найвищому пагорбі, або на майдані біля церкви. Вогнище робили великим, щоб його можна було побачити в сусідних селах. Діти і старі, які залишалися вдома, спати не лягали. У хаті світло не гасили, воно горіло всю ніч, щоб його було видно ангелам, які літають над оселями. За віруваннями, якщо в ніч під Великдень на могилі з'явиться палаюча свічка, то це знак, що душа покійника потрапила до раю. Як тільки опівночі задзвонять дзвони, з усіх кінців села або міста народ поспішав до церкви на Божу службу.

Свячене, крашанки та писанки

крашанки

Свячене – це один із найважливіших знаків воскреслої радості. Особливе значення мають яйця, великодне печиво та обов'язково гірки зела (хрін) на згадку про гіркість Христових страстей. Хрест – це головна прикраса свяченого.

У Великодну суботу готують крашанки. Здебільшого фарбують яйця у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Шкарлупу з свячених яєць зберігать і використовують для обкурювання людей і худоби проти пропасниці. Крім крашанок, в окремих сім'ях розмальовують писанки.

Звичай виготовляти писанки та крашанки виник в Україні дуже давно, ще з дохристиянських часів. Це підтверджує випадково збереженний експонат, котрий датується ІХ століттям. Мова йде про писанку з назвою "Берегиня". За свідченням фахівців, українське писанкарство – за художнім рівнем, багатющістю кольорів, довершеністю малюнків і сюжетністю – прирівнюється до знаменитих китайських та японських мініатюр.

Наші давні предки поклонялися сонцю. В ньому вони бачили і відродження природи, і життя. В яйці теж таїться зародок нового життя, а за формою воно - нагадує сонце. Отож і стало яйце символом відродження весняного сонця. Його і почали розписувати магічними знаками. Так з'явилася писанка.

писанки

Писанкарство на Україні було поширене в усіх без винятку регіонах. Кожна майстриня мала свої рецепти приготування рослинних барвників і оздоблення сюжетних малюнків. Це було нелегке заняття, що вимагало неабиякого хисту та уміння. За допомогою бджолиного воску і писала на яйцях виводилися вигадливі сюжети різнокольоровими барвами.Виготовляли писанки переважно дівчата.

У давнину був звичай приходити до високопоставленної особи з якимось дарунком. Марія Магдалина, проповідуючи Христову науку, якось зайшла до двору римського кесаря Тиверія, подала йому червону крашанку зі словами: "Христос восрес!", після чого почала свою проповідь. За її прикладом й інші християни в день Пасхи почали обдаровувати один одного крашанками чи писанками. Писанка і крашанка — це не одне й те ж. Крашанка з'явилася набагато пізніше від писанки. Крашанки їдять, діти граються ними у великодні ігри. Писанки ж ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка, їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман.

Українські вірування та символи

великдень

Щоб писанки довго зберігалися, їх треба варити в Чистий четвер, а товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям, "щоб краще неслися". Цікавою особливістю Великодня є символи, які використовуються для розмалювання писанок. Серед них:

  • Спіраль - символ вічності. Його зображали і у вигляді ластовиних хвостиків, а також на орнаменті з гарною весняною назвою Проліски.
  • Ламаний хрест - це древній символ сонця і вогню. Таку писанку дарували на вдачу та щастя.
  • Риба – символ Ісуса Христа. Це символ здоров'я.
  • Ружа – символ сонця. Таку писанку дарують на щастя.
  • Хрест – символ чотирьох стихій світу - вогня, води, повітря і землі. Зараз, це вважається символом християнства.
  • Листя дуба - символ чоловічої сили, гідності і довголіття.
  • Мак – символ нев'янучої молодості та дівочої чарівності.
  • Яйце з трикутником дарують на знак побажань достатку в оселі.
  • Яйце, на якому зображена польова квітка, дарують молодій жінці, що готується стати матір'ю.

Богослужіння і церковно-народні звичаї

Свято Христового Воскресіння багате своїми різноманітними й величезними Богослужіннями і церковно-народними звичаями. Дуже поширений серед українців звичай – благословення на Великдень їжі. Після тривалого посту Свята Церква дозволяє всіляку їжу, щоб люди одержували духовну радість і радість від земних дарів. Освячення пасхальної їжі відбувається урочисто, після святої літургії на церковному майдані.

З першими сонячними променями священик сповіщає: "Христос воскрес!". Після врочистого обходу храму починали святити паски і крашанки. Потім люди розходилися по домівках, щоб сповістити про велику радість, вітаючи одне одного: "Христос воскрес!". Їм відповідали: "Воістину воскрес!" – і тричі цілувалися.

Гсподар зі свяченої паски обрізав з трьох сторін скибочки, приказуючи: "Бог-отець, Бог-син і Богодух святий". Ці окрайці тримали до закінчення свят й віддавали худобі. Натомність крашанками грали в "навбитки".

Великдень – родинне свято

Загалом Великдень – родинне свято, а тому в гості майже не ходили. Лише молодь збиралася в центрі села, дівчата водили хороводи, а підлітки, набравши крашанок, грали в "навбитки".

Свято Воскресіння Христового відбувається навесні, коли оновлюється природа і земля вкривається зеленню, квітами. Радість свята пронизує усіх рідних і близьких, навіть ворогів, бо й про них Церква співає: "Один одного обіймемо і назвімо братами і тих, хто ненавидить нас, простімо всім заради Воскресіння".

Отже, згадаємо на Пасху, що людина повинна любити всіх і все: живу і мертву природу – людей, тварин, рослин, гори, річки й моря, бо все це – дар Божий для людини.

www.likar.info

Хочешь узнать больше - читай отзывы

← Вернуться на предыдущую страницу

Читайте также:

Киносеанс дома: ТОП-5 фильмов для просмотра с семьей 17 октября 2018

Предлагаем подборку хороших фильмов для просмотра всей семьей

Казино Вулкан предлагает своим гостям бесплатные автоматы без регистраций 17 октября 2018

Казино приглашает вас получить большие порции адреналина в любое время. Чтобы начать развлекаться в этом азартном месте, игроманам даже не понадобится регистрация, потому что клуб любезно предоставляет всем вам возможность развлекаться без вложений

Алисия Викандер снялась в рекламе круизной коллекции Louis Vuitton 2019 17 октября 2018

Алисия Викандер, присоединившаяся к списку звездных амбассадоров Louis Vuitton еще несколько лет назад, продолжает сотрудничество с французским домом – и снялась в рекламе новой круизной коллекции 2019

+ Добавь комментарий
 

Вас могут заинтересовать эти отзывы

Нова Пошта 0.5
Нова Пошта

Отзывов: 1

Каталог отзывов





×

Выберите область поиска

  • Авто
  • Одежда / аксессуары
  • Работодатели
  • Другое