Свята Пасха, або Великдень: історія, традиції та особливості святкування

8 марта 2018

Великдень – "Великий день". Кажуть, що і сонце на дощах у той день не заходить, тому він такий великий. Все радіє і на небі, і на землі. Воскресіння Христове святкуємо в Світлу неділю Пасхи. Це одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Воно урочисто святкується з часів апостольських. Очікуючи свята, яке в цьому році відбудеться 8-го квітня, ми розповімо вам цікаву історію Великодня та поділимося особливостями його святкування.

Великдень – це свято радості

Для християн Великдень або Пасха – це найрадісніше й найурочистіше свято. До цього свята віруючі дуже старанно готуються. Великодневі дні не дотримуються певного числа – вони можуть бути зміщені в часі. Чим це зумовлено? Справа в тому, що нині  ми користуємося календарним літочисленням, яке базується на сонячному році. Натомність місячний рік має тринадцять місяців. Відтак числа календарного і астрономічного ліку не співпадають. Святкування Великодневих свят проводиться лише за астрономічним циклом. Крім того, Пасха має обов'язково співпасти з молодим місяцем.

Вербна неділя

Неділю перед Великоднем звемо Вербною. У цей день жінки нарізали вербових патичків та несли їх до церкви, щоб святити. Галузки ці тримали як "помічні від недуг і грому", ними можна було також "викликати у посуху дощ”. Для цієї мети брали лише червону вербу – шановане в Україні дерево, оскільки воно найпершим розпускається, оповіщаючи про весну. Є звичай "бити" кожного стрічного свяченою в церкві лозою. Для цього навіть є спеціальна приказка:

Верба б'є, не я б'ю, від нині за тиждень Великдень.

Свячену лозу шанують, закладають у хаті за святі образи.

Великий або страстний тиждень

Тиждень до Великодня звуть Великим, або Страстним, бо в ньому відбувалися страсті Христові. Цього тижня віруючі дотримуються посту так само суворо, як і першого тижня Великого посту.

Найважливішим днем тиждня є четвер, який називається Чистим. Рано-вранці віруючі прибирають у хатах, на подвір'ї, у стайнях – все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. У цей день стригуть дітей, щоб волосся не лізло та голова не боліла. Господині готують смачну їжу, печуть паски. Увечері в церкві відправляють Страсті. Віруючи тримають у руках свічки, повертаючись з церкви, намагаються донести додому запалену свічку, щоб вона не погасла. Полум'ям страстної свічки випалювали хрест у хаті на сволоці – щоб лиха та нечисть хату обминали. 

У Чистий четвер селяни кололи кабана, щоб на великоднему столі була шинка та ковбаса. Крім кабана, різали порося, бо, за старим звичаєм, в Україні разом з паскою в церкві святили й печене порося з хріном.

Велика П'ятниця, день смерті Христової, це майже святковий день. У страстну п'ятницю віруючі нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Повернувшись з церкви, родина сідає обідати. Обід пісний, навіть риби не можна їсти. Майже нічого не дозволяється й робити (лише пекти паску і садити розсаду капусти). Поки паска не посв'ячена, їсти її не можна – гріх! Гріх і співати в Страсну п'ятницю.

В суботу відвідують Божий Гріб, а пополудні вже і святять свячене. Особливо клопітно жінкам у страстну суботу. Адже потрібно напекти пасок, нафарбувати яєць і посвятити їх у церкві.

У ніч під Великдень парубки зазвичай розпалювали вогонь на найвищому пагорбі, або на майдані біля церкви. Вогнище робили великим, щоб його можна було побачити в сусідних селах. Діти і старі, які залишалися вдома, спати не лягали. У хаті світло не гасили, воно горіло всю ніч, щоб його було видно ангелам, які літають над оселями. За віруваннями, якщо в ніч під Великдень на могилі з'явиться палаюча свічка, то це знак, що душа покійника потрапила до раю. Як тільки опівночі задзвонять дзвони, з усіх кінців села або міста народ поспішав до церкви на Божу службу.

Свячене, крашанки та писанки

крашанки

Свячене – це один із найважливіших знаків воскреслої радості. Особливе значення мають яйця, великодне печиво та обов'язково гірки зела (хрін) на згадку про гіркість Христових страстей. Хрест – це головна прикраса свяченого.

У Великодну суботу готують крашанки. Здебільшого фарбують яйця у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Шкарлупу з свячених яєць зберігать і використовують для обкурювання людей і худоби проти пропасниці. Крім крашанок, в окремих сім'ях розмальовують писанки.

Звичай виготовляти писанки та крашанки виник в Україні дуже давно, ще з дохристиянських часів. Це підтверджує випадково збереженний експонат, котрий датується ІХ століттям. Мова йде про писанку з назвою "Берегиня". За свідченням фахівців, українське писанкарство – за художнім рівнем, багатющістю кольорів, довершеністю малюнків і сюжетністю – прирівнюється до знаменитих китайських та японських мініатюр.

Наші давні предки поклонялися сонцю. В ньому вони бачили і відродження природи, і життя. В яйці теж таїться зародок нового життя, а за формою воно - нагадує сонце. Отож і стало яйце символом відродження весняного сонця. Його і почали розписувати магічними знаками. Так з'явилася писанка.

писанки

Писанкарство на Україні було поширене в усіх без винятку регіонах. Кожна майстриня мала свої рецепти приготування рослинних барвників і оздоблення сюжетних малюнків. Це було нелегке заняття, що вимагало неабиякого хисту та уміння. За допомогою бджолиного воску і писала на яйцях виводилися вигадливі сюжети різнокольоровими барвами.Виготовляли писанки переважно дівчата.

У давнину був звичай приходити до високопоставленної особи з якимось дарунком. Марія Магдалина, проповідуючи Христову науку, якось зайшла до двору римського кесаря Тиверія, подала йому червону крашанку зі словами: "Христос восрес!", після чого почала свою проповідь. За її прикладом й інші християни в день Пасхи почали обдаровувати один одного крашанками чи писанками. Писанка і крашанка — це не одне й те ж. Крашанка з'явилася набагато пізніше від писанки. Крашанки їдять, діти граються ними у великодні ігри. Писанки ж ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка, їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман.

Українські вірування та символи

великдень

Щоб писанки довго зберігалися, їх треба варити в Чистий четвер, а товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям, "щоб краще неслися". Цікавою особливістю Великодня є символи, які використовуються для розмалювання писанок. Серед них:

  • Спіраль - символ вічності. Його зображали і у вигляді ластовиних хвостиків, а також на орнаменті з гарною весняною назвою Проліски.
  • Ламаний хрест - це древній символ сонця і вогню. Таку писанку дарували на вдачу та щастя.
  • Риба – символ Ісуса Христа. Це символ здоров'я.
  • Ружа – символ сонця. Таку писанку дарують на щастя.
  • Хрест – символ чотирьох стихій світу - вогня, води, повітря і землі. Зараз, це вважається символом християнства.
  • Листя дуба - символ чоловічої сили, гідності і довголіття.
  • Мак – символ нев'янучої молодості та дівочої чарівності.
  • Яйце з трикутником дарують на знак побажань достатку в оселі.
  • Яйце, на якому зображена польова квітка, дарують молодій жінці, що готується стати матір'ю.

Богослужіння і церковно-народні звичаї

Свято Христового Воскресіння багате своїми різноманітними й величезними Богослужіннями і церковно-народними звичаями. Дуже поширений серед українців звичай – благословення на Великдень їжі. Після тривалого посту Свята Церква дозволяє всіляку їжу, щоб люди одержували духовну радість і радість від земних дарів. Освячення пасхальної їжі відбувається урочисто, після святої літургії на церковному майдані.

З першими сонячними променями священик сповіщає: "Христос воскрес!". Після врочистого обходу храму починали святити паски і крашанки. Потім люди розходилися по домівках, щоб сповістити про велику радість, вітаючи одне одного: "Христос воскрес!". Їм відповідали: "Воістину воскрес!" – і тричі цілувалися.

Гсподар зі свяченої паски обрізав з трьох сторін скибочки, приказуючи: "Бог-отець, Бог-син і Богодух святий". Ці окрайці тримали до закінчення свят й віддавали худобі. Натомність крашанками грали в "навбитки".

Великдень – родинне свято

Загалом Великдень – родинне свято, а тому в гості майже не ходили. Лише молодь збиралася в центрі села, дівчата водили хороводи, а підлітки, набравши крашанок, грали в "навбитки".

Свято Воскресіння Христового відбувається навесні, коли оновлюється природа і земля вкривається зеленню, квітами. Радість свята пронизує усіх рідних і близьких, навіть ворогів, бо й про них Церква співає: "Один одного обіймемо і назвімо братами і тих, хто ненавидить нас, простімо всім заради Воскресіння".

Отже, згадаємо на Пасху, що людина повинна любити всіх і все: живу і мертву природу – людей, тварин, рослин, гори, річки й моря, бо все це – дар Божий для людини.

www.likar.info

Хочешь узнать больше - читай отзывы

← Вернуться на предыдущую страницу

Читайте также:

Рулонные шторы - идеальный вариант, который дополнит любой интерьер. 14 августа 2018

Рулонные шторы - это идеальный выбор для максимальной защиты окон от солнца, который становится все более популярным в современном мире. Ведь это комфорт, надежность, качество и эстетическая красота, которая заменила скучные и устаревшие шторы.

"Две богини": Ольга Сумская показала архивное фото с сестрой Натальей 14 августа 2018

Актриса опубликовала в соцсети архивное фото

Мобильные рабочие станции Lenovo ThinkPad P72 получили 6-ядерные Intel Xeon 14 августа 2018

Lenovo представила новую версию 17,3-дюймовых портативных рабочих станций высокого класса — ThinkPad P72.

Добавление отзыва временно недоступно

 

Каталог отзывов





×

Выберите область поиска

  • Авто
  • Одежда / аксессуары
  • Работодатели
  • Другое