Повітряні тривоги, "прильоти" ворожих ракет чи дронів, смерть близьких, усе те, що викликає сильну напруженість в умовах війни, може спричинити у людини посттравматичний стресовий розлад. Насправді це нормальна реакція організму на ненормальну ситуацію. І, відповідно, після пережитого негативного досвіду можна віддалитися від своїх близьких, закритися в собі, переживати погані спогади та мати проблеми зі сном.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Маріам Оганнисян.
Військові страждають на ПТСР
Юрій Горбаченко зараз на реабілітації. Відновлює тіло після численних поранень. А ще намагається оговтатися психологічно.
"Ти не те, що втратив сенс життя, ти перестав бачити сенс, що робити далі. Ну окей – я зараз піду там постріляю, окей, ще прилетить по мені, ну поїм я зараз, ти перестав відчувати кайф від життя", – каже Юрій Горбаченко.
У свої 26 років Юрій практично не їсть, майже не спить.
"Будь-який звук – ти прокидаєшся, будь-який спалах – ти прокидаєшся, якщо це не червоний колір, на червоний не реагується", – каже військовий.
В Ігоря Лютого через війну виникла агресивність, втрата апетиту, апатія, безсоння. Чоловік завжди похмурий і в очікуванні чогось поганого.
"А тут, знаєте, твій світ просто спорожнів", – каже Ігор Лютий.
Як в Україні лікують ПТСР
Ігор та Юрій не знайомі. Поранення чоловіки мають різні, служать у різних батальйонах. З різних міст. Та симптоми у них ідентичні. Посттравматичний стресовий розлад – це ще одна проблема, з якою зіткнулися українці під час війни.
"Поранені душі – це те, що непомітно для суспільства. Все з ним візуально добре, а коли ця людина не спить, не їсть, перебуває постійно в страху, в тривозі, коли їй важко навіть прийняти, щоб її обійняли близькі, і тут працюють психологи, психіатри, психотерапевти", – каже клінічна психологиня Волинської обласної психіатричної лікарні №1 м. Луцька Ольга Сороколєт.
10 мільйонам українцям уже необхідна психологічна допомога. Такими є дані Всесвітньої організації охорони здоров’я. Найбільше люди страждають від стресу та тривожних розладів, але найближчим часом на передній план вийде посттравматичний стресовий розлад. І до цього треба бути готовими, вважають медики.
"Цьогоріч НСЗУ законтрактовано 492 заклади. І відповідно, ми закуповуємо послугу. Як реабілітацію в амбулаторних умовах, так і реабілітацію в стаціонарних умовах, і до прикладу, в стаціонарних умовах відповідно цю послугу, зокрема реабілітуючи як фізичну травму, аналогічно в умовах є наявність лікаря психолога-психотерапевта", – каже голова НСЗУ Наталія Гусак.
Не такий, не така, як колись, – це те, що найчастіше доводиться чути людині, ву якої діагностовано ПТСР. І найчастіше це чують від рідних. Проте рідні повинні дати хворому час і дбати про нього.
Багато залежить від готовності рідних хворого зрозуміти, що ПТСР лікується, і повернення до звичного стану вимагатиме терпіння й наполегливості. І головне – не соромитися вчасно звертатися по допомогу до фахівців. Бо це не про слабкість.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
0.1
5.0