В «Охматдиті» провели вже три трансплантації нирок дітям, це сталося вперше за останні 5 місяців. На початку березня маленьких пацієнтів довелося евакуювати, бо біля лікарні були обстріли. Згодом частина дітей повернулася, двом із них пересадили органи від померлого донора. Ще для одного хлопчика донором стала мама, йдеться в ТСН.
Трансплантація для дітей була єдиним шансом на повноцінне життя - усім потрібна була пересадка нирок. А тепер усіх трьох виписують із "Охматдиту".
До цього дня 9-річний Ярик беріг нову футболку - на ній уже відоме в усьому світі українське привітання. Від народження у нього ниркова недостатність, він переніс багато операцій. Але щоб можна було зробити трансплантацію, він мав підрости, і в червні, коли Ярик приїхав на консультацію, лікарі вирішили, що він уже готовий до пересадки. Нирку йому пересадили від мами.
«Тут не вибирають, якщо я підходжу, навіть не було в мене думки такої, що я могла би не погодитися. Це ж моя дитина, як можна так? Я поділилася тим, що маю. Кожні батьки діляться з дітьми хлібом, водою, а я поділилася ниркою», - каже жінка.
У сусідній палаті - 12-річний Максим та 7-річна Софійка. Їх урятувала одна донорка. Все, що відомо про неї - це була 41-річна жінка, яка померла, а родичі дали згоду на забір органів.
«Велике спасибі родичам донора, що врятували наших дітей. Ми будемо молитися за них», - каже мама Софійки.
3 роки тому Софійка захворіла на двосторонню пневмонію, після цього в неї відмовили нирки.
Максим на гемодіалізі від 8-ми місяців. Два роки тому лікарі сказали, що трансплантація нирки - це єдиний шанс. «У нього нирки вже не працювали, йому в ногу вставляли протез, і вже з допомогою цього протеза йому робили гемодіаліз. Тому що в нього на руках не було навіть вен. Він такий був худий. А зараз уже, слава Богу, відновлюється. Кілограми 22 він був, а зараз уже 30», - каже мама хлопчика Ольга.
Ні Софійці, ні Максиму ніхто з родичів не підходив як донор. Вони кілька років жили в «Охматдиті». Саме в лікарні їх і застала велика війна. «Ми пережили дуже важкі часи, особливо тоді, коли були активні бойові дії навколо Києва, де ми продовжували працювати. Діти були на процедурах, які неможливо просто перервати, тому в таких умовах ми працювали. Ми максимально захищали дітей від обстрілу, хоча «Охматдит» теж постраждав. Були в нас тут прильоти», - каже завідувачка відділення інтенсивної терапії токсичних інтоксикацій Ольга Бабічева.
Усіх, у кого були ниркова недостатність, не могли спускатися до бомбосховища, бо апарат для гемодіалізу - стаціонарний. Отже, таких дітей вирішили евакуювати до Львова. Загалом 25 дітей - серед них були і Софійка з Максимом. «Вісім дітей, з тих кого евакуювали, наразі лікуються за кордоном. П’ятеро залишилися на західній Україні. Решта наприкінці квітня повернулися до «Охматдита». І вже тут мами Софійки і Максима почули довгоочікуваний дзвінок», - розповідають в лікарні.
Першу трансплантацію нирок в «Охматдиті» виконали торік у березні. І до початку повномасштабного вторгнення пересадили нирки 18 дітям. Але наразі працювати на повну лікарі не можуть.
«Безумовно, зараз зменшений обсяг трансплантації. Бо ми можемо виїжджати лише в Києві та Київській області, а раніше ми органи отримували в Рівному, Запоріжжі, Вінниці і виїжджали туди», - каже лікар-трансплантолог Олег Годік.
За останні п’ять місяців ці трійко діток стали першими, кому в «Охматдиті» зробили пересадку. Тепер, після закінчення власної війни, вони чекають і на перемогу України у війні проти російських агресорів. «Зараз буду мріяти, щоб війна закінчилася, щоб міг поїхати на море», - кажуть діти.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
1.0
5.0