Все мы… немножко неандертальцы
23 апреля 2016
Гены неандертальцев, наших эволюционных кузенов, просто дрейфовали в пределах человеческого генофонда случайным образом на протяжении тысячелетий. Однако сегодня они остались лишь в соматических клетках.
Уже долгое время известно, что современные люди хранят в своем генетическом коде следы неандертальской ДНК. Новое исследование помогло определить подробности отношений между нашими древними предками.
Многочисленные исследования показали, что гены среднестатистического современного человека содержат от 2,5 до 4 % неандертальской ДНК – это наш «наследие» является результатом селекции между Homo sapiens и неандертальцами, которая активно проходила примерно 50 000 лет назад.
Не все это «наследство» полезно: недавно ученые обнаружили доказательства, подтверждающие вредоносность неандертальских ДНК. Например, один из подобных генов был связан с реакцией отторжения трансплантата. Три из них – незначительные антигены гистосовместимости, которые напоминают HLA-антигены. Несколько генов неандертальцев отличаются от других опасных последовательностей, например, они функционируют как часть иммунной системы в организме человека, защищая его от заболеваний.
Хочешь узнать больше - читай отзывы
← Вернуться на предыдущую страницу
Читайте также:
Розваги з дідом та новорічна атмосфера: молодша донька Трампа показала свого 6-місячного сина в Овальному кабінеті 14 декабря 2025
Молодша донька президента США Дональда Трампа, Тіффані Трамп показалася зі своїм 6-місячним сином Александром Трампом Булосом в Овальному кабінеті.
Чехія передала Україні 1,8 млн снарядів 14 декабря 2025
Завдяки ініціативі з постачання боєприпасів, вдалося уп'ятеро зменшити перевагу російської артилерії на полі бою.
Марс виявився відповідальним за тривалість льодовикових періодів на Землі, як з'ясували вчені 14 декабря 2025
Публікація на сайті препринтів arXiv.org розкриває Марс з несподіваного боку. Вчені раніше не припускали, що ця відносно невелика планета здатна суттєво впливати на клімат Землі. І даремно! Моделювання показало, що Червона планета відповідає за тривалість кількох циклів льодовикових періодів на Землі. Якби у Марса була інша маса, доля біологічного життя на нашій планеті склалася б зовсім інакше — і не факт, що в кращу сторону.
0.9
5.0