Співачка Анна Завальська розповіла, за що в українських батьків можуть забрати в Англії дітей

Українська співачка Анна Завальська з початком російського вторгнення знайшла з сином тимчасовий прихисток у Великій Британії. Ілля ходив там до школи.

В інтерв’ю OBOZ.UA артистка розповіла, які часом жорсткі та безкомпромісні правила по відношенню до батьків школярів працюють на державному рівні в місцевих навчальних закладах.

Анна Завальська на початку великої війни переїхала з рідними до Польщі, а згодом перебралася з сином до Великої Британії: "Влітку 2023-го гостро постало питання школи, бо у нашій українській, куди Ілля пішов у перший клас, не було бомбосховища, і учнів перевели на онлайн-навчання. Перебуваючи в Польщі, ми завдяки цьому продовжували навчальний процес дистанційно, але Ілля був у стресі, складно засвоював матеріал у такому форматі. Втрачав соціалізацію. Тому з нового навчального року ми вирішили знайти йому місце, де б він міг продовжувати школу в режимі офлайн. Звісно, могли залишитись і навчатись у Кракові, але я краще володію англійською мовою, тож ми шукали англомовне середовище".

"Так збіглося, що наші друзі у Лондоні запропонували пожити в їхній вільній на той момент квартирі та знайшли нам державну школу в тому ж районі Лондона, – згадує Анна. – Тож ми оформили на сайті британського уряду документи за чинною на той момент програмою Homes for Ukraine й отримали згодом BRP – візу, яка надає дозвіл на тимчасове перебування у Британії. Далі почали листуватися з адміністрацією школи Harris Primary Academy, і нам надали можливість безкоштовного навчатись".

За словами Анни, система британської школи чітка і злагоджена, але також має суворі обмеження: "Нас дуже тепло зустріли, але вимоги були такими самими, як і для всіх. Ти маєш виконувати всі правила, коректно комунікувати (переважно у листах). Як і скрізь у Європі, освіта дитини – це пріоритет, і батьки мають гарантувати, що не пропускатиме заняття. Якщо учень не з’являється бодай кілька днів до школи без офіційного попередження та дозволу, отримує спеціальну помітку. І якщо таких зауважень збирається певна кількість, батьки навіть можуть втратити право опіки над дитиною. І це правило жорстко та безкомпромісно працює на державному рівні".

Завальська каже, що система освіти за кордоном та в Україні має відмінності: "Там акцент стоїть на таких дисциплінах, як математика та мова. У початковій школі за кордоном дитину загалом не обтяжують знаннями, а привчають до системності. У нас навпаки одразу дають інтенсивне навантаження і вимагають проявляти здібності в усіх напрямках, не враховуючи індивідуальних особливостей. Середовище у нас загалом більш конкурентне, а там у цьому до певного етапу немає потреби. До дітей дуже лояльне ставлення без особливих очікувань. Це за моїми спостереженнями".

За словами Анни, життя в Англії виявилося складнішим, ніж здавалося на перший погляд: "Якщо немає машини та можливості винаймати неймовірно дороге житло у центрі міста, то більшість часу та бюджету йде на громадський транспорт і дорогу. Часом витрачаєш на це п’ять годин в день. Тому вимушений будувати життя у своєму районі, усе критично локалізуючи, інакше не вигрібатимеш. Я весь час була привʼязана до школи. О 8:15 треба привести дитину і рівно о 15:00 забрати. Групи продовженого дня були платними, чого ми собі дозволити не могли. Зазвичай, поки малий перебував у школі, я ще й мала низку зустрічей із соціальними установами та в обовʼязковому порядку ходила на курси англійської мови. Якщо отримуєш грошову соціальну підтримку, то маєш обовʼязок у перспективі працевлаштуватись. Спеціальні служби допомагають у складанні CV та дають напрями у пошуках роботи, призначають контрольні зустрічі у Job Centre, де ти звітуєш про свій процес пошуку. Для мене це було морально складно".

Згодом Анна Завальська з сином повернулися до Києва.