58 років зі смерті Павла Тичини: який вигляд має його непримітна могила в Києві. Фото

16 вересня минає 58 років із дня смерті Павла Тичини – одного з найвидатніших українських поетів XX століття. Його життєвий і творчий шлях був сповнений суперечностей: поряд із натхненними духовними злетами й досягненнями йшли болючі падіння, втрати та компроміси, зумовлені жорсткою радянською реальністю.

Помер Тичина 16 вересня 1967 року в Києві на 77-му році життя. Похований він на Байковому кладовищі. Саме там у жалобі його проводжав увесь Київ – від колег-письменників і науковців до звичайних читачів, які знали поета за його численними збірками. OBOZ.UA побував на цвинтарі та віднайшов його непримітний надгробок.

На місці поховання – темний камінь із барельєфним профілем Тичини та підписом його імені. Біля могили – кілька рядків жовтогарячих квітів, що створюють скромну, але теплу атмосферу.

Тичина похований на могилі іншої людини

Варто зазначити, що місце поховання Тичини має свою історію. Його могила розташована там, де раніше спочивав київський купець 1-ї гільдії, благочинник Григорій Пантелеймонович Гладинюк. Він помер у 1911 році й був відомий своїми пожертвами на лікарні та притулки. На його могилі стояв пам’ятник із блакитного мармуру, але згодом саме це місце стало останнім пристанищем українського поета.

Павло Тичина був міністром освіти УРСР з 1943 по 1948 рік. Його рання творчість – зокрема вірші зі збірки "Сонячні кларнети" та "Замість сонетів і октав" – вважається вершиною української поезії XX століття. Проте згодом поет почав писати ідеологічно вивірені тексти, через що його доробок довгі роки сприймався суперечливо.

Ось яку характеристику Василь Стус давав творчості Тичини:

"Хай там як, Тичина – така ж жертва сталінізації нашого суспільства, як Косинка, Куліш, Хвильовий, Скрипник, Зеров чи Курбас. З однією різницею: їхня фізична смерть не означала смерті духовної. Тичина, фізично живий, помер духовно, але був приневолений до існування як духовний мрець, до існування по той бік самого себе. Тичина піддався розтлінню, завдавши цим такої шкоди своєму талантові, якої йому не могла завдати жодна у світі сила. Починалася смуга подальшої деградації поета, причому деградував покійний поет так само геніально, як колись писав вірші".

Раніше OBOZ.UA писав, що Ліна Костенко пригадала першу зустріч із Павлом Тичиною, який несподівано став прихильником СРСР і запеклим комуністом. Головне, що залишило глибокий слід у її пам’яті, – це трансформація самого Павла Тичини.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!