25 ноября 2022
Європарламент у середу, 24 листопада, схвалив угоду з Радою Європейського Союзу про неприйняття паспортів та проїзних документів, виданих Росією в окупованих регіонах України та на так званих сепаратистських територіях Грузії. Рішення підтримав 531 депутат, 7 проголосували проти, 34 утрималися.
Згідно з цією угодою, Єврокомісія має провести консультації з країнами ЄС та скласти перелік російських проїзних документів, зокрема паспортів, які не будуть прийматися при видачі віз або перетину зовнішніх кордонів Євросоюзу. Проте ті, хто тікає від війни в Україні, все одно зможуть потрапити до ЄС за цими документами з гуманітарних міркувань.
"Європейський парламент прагне зробити все можливе, щоб і далі чинити тиск на Росію за допомогою правових і політичних засобів, щоб Путін заплатив високу ціну за цю незаконну війну і за міжнародні злочини, вчинені проти України та її народу", - сказав після голосування іспанський доповідач Хуан Фернандо Лопес Агілар.
Рішення має бути офіційно затверджено Радою Європейського Союзу та опубліковано в Офіційному журналі ЄС. Воно набуде чинності наступного дня після публікації.
Після анексії Криму та вторгнення на Донбас Росія почала незаконно видавати паспорти громадянам України, а з початку повномасштабної агресії робить це й на інших окупованих територіях. За даними Єврокомісії, майже всі країни-члени ЄС заявили, що не приймають російські паспорти, видані в окупованих іноземних регіонах. Але нова угода Ради ЄС та Європарламенту сприяє створенню узгодженого та послідовного підходу до цих документів, вважають депутати.
Джерело: Українська служба DW
Хочешь узнать больше - читай отзывы
← Вернуться на предыдущую страницу
Кос відповіла щодо позбавлення України права вето в ЄС 15 июня 2026
Євросоюз обговорюватиме кожну країну, щойно дійде до моменту укладення договору про вступ.
Vivo X Fold 6 стирає межу між смартфоном і ПК 15 июня 2026
Vivo X Fold 6 стирає межу між смартфоном і ПК
Зближення Японії і Росії непокоять союзників 15 июня 2026
Напередодні саміту G7 Японія активізувала контакти з Москвою на тлі побоювань щодо енергетичної безпеки.