Нові удари: Україна посилює паливну кризу в РФ

Україна посилила удари по російських нафтопереробних заводах з кінця жовтня, коли не вдалося укласти угоду про припинення вогню між Києвом і Москвою щодо атак на енергетичні об'єкти, оголошену американським президентом.

Ці удари посилюють труднощі Кремля у вирішенні проблеми внутрішнього дефіциту палива, оскільки РФ постачає дизельне паливо на міжнародні ринки за експортною угодою з Дональдом Трампом. За оцінками Reuters, українські атаки вже скоротили потужності Росії з переробки нафти приблизно на 30%.

Системна кампанія

Нова хвиля обстрілу ворожих НПЗ виглядає так:

• Термінал Усть-Луга Ойл: пошкоджено резервуари з нафтопродуктами, виникло масштабне займання та розлив палива.
• НПЗ Новатек-Усть-Луга: уражено виробничу частину, зокрема установку гідрокрекингу, апарат повітряного охолодження, насосну станцію та причал для відвантаження продукції на танкери.

Як повідомляє АрміяInform, ця послідовність демонструє географічний масштаб тиску: удари відбуваються не лише поблизу кордону України, а й по великих промислових центрах глибоко всередині Росії.

Особливістю цієї кампанії, за даними видання, є удари по інфраструктурі перекачування нафти, сховищах, терміналах та логістичних центрах. Це важливо, оскільки виробництво та постачання нафтопродуктів є взаємозалежними компонентами єдиної системи.

Що кажуть цифри

Reuters з посиланням на російські галузеві джерел та чиновників повідомило, що станом на 10 листопада українська кампанія, яка відновилася наприкінці жовтня, скоротила потужності Росії з переробки нафти приблизно на 30%.

За даними ЗМІ, протягом одного тижня атаки порушили роботу або спричинили надзвичайні ситуації на дев'яти з 35 найбільших нафтопереробних заводів Росії.

Сукупна номінальна потужність об'єктів, робота яких була порушена ударами з кінця жовтня, становить приблизно 300 тисяч тонн на добу. Для порівняння, загальна потужність первинної переробки нафти в Росії оцінюється приблизно в 930 тисяч тонн на добу.

Однак є ще один показник, який ілюструє реальний масштаб проблеми. Наприкінці жовтня російські нафтопереробні заводи на практиці переробляли приблизно 700 тисяч тонн сирої нафти на день. За даними джерел Reuters, фактичне скорочення обсягів переробки могло сягнути 200 тисяч тонн на день.

Це означає, що проблема не обмежується пошкодженими промисловими об'єктами. Вона також передбачає суттєве скорочення фактичного обсягу сирої нафти, яку російська система здатна перетворювати на готові нафтопродукти.

Важливо, що цифра 300 тисяч тонн відображає сукупну номінальну потужність постраждалих або зруйнованих об'єктів, а не підтверджений обсяг щоденних втрат виробництва. Оцінка фактичного скорочення обсягів переробки до 200 тисяч тонн на день є окремою цифрою, наданою галузевими джерелами.

Наслідки для внутрішнього рику ворога

Крупні гравці ринку, зокрема Роснєфть та регіональна влада РФ запровадили жорсткі ліміти на продаж бензину й дизелю на АЗС. Наприклад, до 30–50 літрів в одні руки, а продаж пального в каністрах тимчасово заборонено в багатьох регіонах: Бурятія, Забайкальський край, Нижньогородська, Архангельська, Пензенська області та ін.

Також багатьох регіонах – від Калінінграда до Далекого Сходу – спостерігаються довгі черги на заправках, перебої з постачанням та різке зростання цін.

Окрім цього, тарифні ставки на вантажні перевезення в РФ зросли приблизно на 30% через перебої з паливом, що безпосередньо впливає на подорожчання продуктів харчування (м'яса, молочних продуктів та іншої "заморозки").

Вплив на військову машину Кремля

Військова логістика Росії залежить від стабільних поставок дизельного палива та авіаційного палива. Це паливо необхідне для автомобільного транспорту, тягачів, бронетехніки, генераторів, інженерного обладнання та авіації, зазначає АрміяInform.

Видання пояснює, що удар по великому НПЗ сам по собі не зупиняє постачання палива на фронт, але систематичне скорочення обсягів переробки створює додаткову конкуренцію за доступні ресурси.

Москва зараз змушена балансувати між потребами армії, цивільної економіки, промисловості та експорту. Якщо дефіцит поглиблюється, зростає потреба в централізованому розподілі, перенаправленні поставок та використанні резервів.

У довгостроковій перспективі це може означати вищі логістичні витрати, додатковий тиск на залізничну та дорожню інфраструктуру, а також зниження гнучкості в постачанні віддалених регіонів та військових формувань, додає ЗМІ.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp

korrespondent.net

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки