Рекордна бойова частина: РФ розробляє Герань-6

Конструкторські бюро РФ отримали завдання розробити новий ударний реактивний безпілотник Герань-6. Очікується, що дрон спорядять бойовою частиною до 600 кілограмів. Про розробку нового безпілотника сьогодні повідомив Telegram-канал ОПЕРАТИВНИЙ ІНФОРМ.

Деталі замовлення

Як повідомляє паблік, новий БпЛА заходитиме на ціль по балістичній траєкторії зі значної висоти, а дальність ураження покриватиме всю територію України. Герань-6 росіяни планують випускати у двох модифікаціях – з бойовою частиною 300 кілограмів та 600 кілограмів.

Повноцінне серійне виробництво апробованих зразків заплановане на середину 2028 року.

За даними каналу, вже в червні 2027 року Україна найімовірніше зіштовхнеться з новим викликом з боку ворога.

"Саме час працювати над варіантом протидії на державному рівні", – йдеться у повідомлені каналу.

Ключові покращення Герані-5

Як відомо Росія нещодавно модернізувала безпілотник Геран-5, додавши кілька критично важливих покращень продуктивності, силової установки та наведення.

Дрон Герань-5 тепер перетворився на платформу, подібну до крилатої ракети, здатну розвивати швидкість до 600–680 км/год, значно випереджаючи старіші поршневі варіанти.

У цих безпілотниках ворог почав відмовлятися від закордонних силових установок (таких як реактивні двигуни Telefly/Firefly китайського виробництва), розробляючи та інтегруючи свої реактивні двигуни для підвищення тяги та надійності.

Окрім цього роосійські інженери перемістили реактивний двигун всередину фюзеляжу, щоб зменшити аеродинамічний опір, що одночасно збільшує як максимальну швидкість, так і загальну дальність польоту (понад 1000 км).

Безпілотник також оснастили 12-канальною супутниковою навігаційною системою Kometa з покращеною стійкістю до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), доповнивши її трекерами на базі Raspberry та стільниковими (3G/4G) модемами.

Боєголовку було модифіковано з оригінальних іранських розробок на більш руйнівний російський вибуховий заряд, що містить осколки.

Натхненний іранською конструкцією Karrar, крило та структурна конфігурація Герань-5 були адаптовані для випробування або інтеграції ракет повітря-повітря Р-73 та дослідження варіантів розгортання з літаків, таких як Су-25.

Росія розширює можливості інших безпілотників

Водночас Москва продовжує розширювати можливості інших безпілотників. Це стосується не лише їх виробництва, а й збільшення їхньої швидкості, маневреності та використання різних пускових платформ.

5 жовтня 8-й армійський корпус Збройних сил України повідомив про перехоплення нового російського розвідувального безпілотника Молнія-13.

Згідно з наявною інформацією, нова версія приблизно в півтора рази більша за попередні моделі та оснащена чотирма двигунами.

Аналітики американського Інститут вивчення війни (ISW) зазначають, що російські розробники продовжують адаптувати безпілотники до умов воєнного часу та намагаються розширити їхні бойові можливості.

"Росія може спробувати розгорнути нові, більш стійкі та небезпечні варіанти своїх ударних безпілотників, перш ніж Україна зможе розробити ефективні контрзаходи, щоб погіршити стан української енергетичної інфраструктури та логістики восени, напередодні того, що, ймовірно, буде жорстокою ударною кампанією наступної зими", – підсумовує ISW.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp

korrespondent.net

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки