Експерти дали прогноз, що чекає на Іран у 2023 році

Трагічна смерть 22-річної курдки-сунітки Махси Аміні, арештованої поліцією моралі за порушення правил носіння хіджабу, мобілізувала іранців, насамперед жінок, на проведення багатотисячних акцій протесту проти повсякденних принижень і жорстокого поводження.

Попри масові репресії та жорстоке придушення виступів силовими структурами, тисячі іранок відмовляються носити хіджаб у громадських місцях, тим самим ставлячи під сумнів усю політичну систему Ісламської Республіки.

Школярки теж приєдналися до протесту

 

Про те, наскільки сильно іранські жінки зазнають дискримінації, свідчить нещодавній звіт Фонду Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ). У дослідженні "Гендерний розрив" за 2022 рік, присвяченому гендерній рівності, Іран посідає 143-тє місце зі 146-ти. І це попри те, що протягом десятиліть в іранських університетах навчається більше жінок, ніж чоловіків. За офіційними даними, з 2006 року 60 відсотків студентів у країні - дівчата. При цьому частка жінок на ринку праці - 15 відсотків.

Джалалі відносять до числа тих безкомпромісних осіб, які приділяють мало уваги дипломатичності висловлювань і чітко викладають плани влади. Попри протести загальнонаціонального масштабу, загибель понад 400 демонстрантів і арешт 18 тисяч протестувальників, лідери Ірану навряд чи замислюються про проведення серйозних реформ. У Тегерані, судячи з усього, роблять ставку на жорсткість щодо протестувальників і намагаються залякати всіх інших іранців першими скоєними - а потім і оголошеними- стратами затриманих демонстрантів.

Влада не розуміє, наскільки глибоко населення незадоволене політичною системою, зазначає іранський політолог Садех Зібакалам. В інтерв'ю DW політолог, якому з жовтня не дозволяють викладати в жодному виші країни через критичне ставлення до курсу влади, пояснив: "Наразі єдина мета керівників держави - покласти край протестам за допомогою репресій. З їхніх публічних заяв останніми місяцями можна зробити висновок, що у влади немає пропозицій щодо вирішення ані політичних, ані соціальних проблем країни". На думку Зібакалама, хвиля протестів, які вщухли останніми тижнями, може знову здійнятися в будь-який момент.

Під час протестів в Ірані понад 400 демонстрантів загинули, 18 000 було заарештовано

 

Політична система Ірану, яка під час найму на роботу чиновників і службовців робить ставку на їхню ідеологічну відданість, а не на знання і досвід, не здатна, за оцінкою експертів, відповісти на проблеми, які з кожним роком ускладнюють життя майже 84 мільйонів жителів країни. Про те, від чого страждають іранці, можна дізнатися з пісні, яка відразу стала гімном протестного руху. Її назва - "Baraye" ("За це"). Пісню написав молодий композитор і співак Шервін Хаджипур у вересні 2022 року.

Текст складається з твітів, у яких іранці пояснювали, через що і заради чого вони виходять на вулиці: "За мою сестру, твою сестру і наших сестер. За заміну цих проржавілих голів. Через ганьбу і бідність. За безпритульних дітей та їхні мрії, за всі засохлі дерева, за останнього живого іранського гепарда, за чисте повітря, за те, щоб дихати, за тугу за нормальним життям".

Сі Цзіньпін в Саудівській Аравії

 

Під час державного візиту в грудні в Ер-Ріяд голови КНР Сі Цзіньпіна Китай і Саудівська Аравія домовилися не тільки про розширення співробітництва в таких галузях, як технології та безпека. Судячи з усього, Ер-Ріяд і Пекін не відкидають координації своєї політики і щодо Ірану. У спільній заяві за підсумками переговорів вони закликали Тегеран "активізувати співробітництво з МАГАТЕ для забезпечення мирного характеру іранської ядерної програми і дотримання принципів добросусідства і невтручання у внутрішні справи інших держав".

У жовтні Китай підписав угоду з Катаром щодо скрапленого природного газу (СПГ), щоб забезпечити собі його довгострокові поставки і надати підтримку Досі у видобутку. Катар та Іран ділять величезне родовище природного газу в Перській затоці, на частку якого припадає 18 відсотків світових запасів цього виду палива. Однак через санкції США і застарілу інфраструктуру Тегеран не може ні видобувати газ у тому обсязі, в якому хотів би, ні продавати його Заходу.

З іншого боку, розширення співпраці з Росією, вважають спостерігачі, навряд чи принесе якісь економічні вигоди Ірану. Після російського вторгнення в Україну США і Велика Британія повідомляли про постачання зброї з Ірану в Росію, насамперед безпілотників. Тегеран і Москва таку інформацію спростовували. А Київ заявляв, що удари по українській енергетичній інфраструктурі РФ завдає саме іранськими дронами.

Тим часом Росія нині пропонує нафту і газ зі значними знижками таким країнам, як Китай, Індія і Туреччина, які традиційно є покупцями цієї сировини в Ірану.

korrespondent.net

Хочешь узнать больше - читай отзывы