Стало відомо, як Болгарія озброювала Україну через інші країни НАТО

Німецька газета Die Welt разом із англомовним виданням Politico днями опублікували статтю, автор якої стверджує, що Болгарія "таємно рятувала Україну" на початку повномасштабної війни, яку веде Росія. У статті, яка ґрунтується на великому розслідуванні, йдеться про "таємну стратегію" тодішнього уряду Болгарії, яку було запущено вже за два місяці після нападу Росії на Україну, а саме 28 квітня 2022 року. Цього дня тодішній прозахідний прем'єр Кирил Петков перебував з візитом у Києві.

На той момент болгарський уряд уже почав готувати широку військову допомогу Україні, пише Die Welt: "Аби уникнути прямих поставок зброї, боєприпаси та озброєння потрапляли до України непрямим шляхом. У такий спосіб країна ЄС та НАТО протягом певного періоду забезпечувала третину потреб української армії". Крім того, Болгарія непомітно постачала в Україну дизель та забезпечила таким чином 40 відсотків потреб ЗСУ в пальному для танків та автомобілів у період з квітня по серпень".

Петков тоді очолював у Болгарії коаліцію з чотирьох політичних сил. Віце-прем'єр Корнелія Нінова, як представляла в уряді традиційно проросійську Болгарську соціалістичну партію (БСП), була проти постачання зброї Україні, так само як президент країни Румен Радев. Німецька газета цитує українського міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, який підтверджує надання допомоги урядом у Софії. За його словами, тоді, коли деякі члени болгарської урядової коаліції стали на бік Росії, Петков вирішив "стати на правильний бік історії на допомогти нам оборонятися від набагато сильнішого ворога".

Німецька експертка з питань Південно-Східної Європи Йоганна Даймель підкреслює складність рішення тодішнього болгарського уряду з огляду на сильні проросійські сили в країні: "Як соціалісти, так і президент вважаються дружніми до Росії, але їхні позиції, очевидно, послаблюються. Я повністю погоджуюся з Петковим, який сказав, мовляв, ми продемонстрували, що життя можливе і без залежності від Росії".

Схвально про тодішнє рішення Петкова відгукується й очільник регіонального представництва Фонду імені Фрідріха Наумана у Південно-Східній та Східній Європі Мартін Коте. "Маленька Болгарія вирішила стати на правильний бік історії та пішла на великий ризик. Я вважаю, що це взірцево. Німеччині з її новим міністром оборони (призначеним цього тижня на посаду соціал-демократом Борисом Пісторіусом - ред.) можна на майбутнє в нього повчитися", - каже представник німецького фонду, близького до лібералів, які входять в нинішню урядову коаліцію у ФРН.

Де-юре Болгарія не надавала Україні допомогу офіційно, а робила це натомість через інші країни НАТО. Це підтвердив екс-прем'єр Петков, сказавши в середу, 18 січня, в Софії: "Прямих поставок зброї Україні не було. (…) Наші партнери з Польщі та Румунії, зі Штатів та Англії придбали озброєння у болгарських виробників".

Це підтвердив і тодішній міністр фінансів країни Асен Василев. За його словами, уряд дотримався відповідного рішення болгарського парламенту не надавати Україні зброю. Це рішення тоді ухвалили під тиском громадськості та соціалістів, які в іншому разі погрожували вийти з урядової коаліції.

Голова болгарських соціалістів, тодішній віце-прем'єр Корнелія Нінова, очевидно, знала про "таємну стратегію". Адже як міністр економіки та промисловості, вона відповідала, зокрема, і за торгівлю зброєю. У відповідь на парламентський запит Нінова підтвердила, що експорт Болгарією озброєнь у період з 1 березня по 30 червня 2022 зріс утричі.

Голова болгарський соціалістів Корнелія Нінова. Партію вважають дружньою до Росії. Фото BGNES 

 

Розслідування німецьких журналістів Нінова прокоментувала в середу так: "Болгарія не постачала Україні напряму зброю. Хто стверджує це, той брехун. Болгарія не надала Україні жодного патрону". Фактично так і є, підтверджує заступниця директора Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Весела Чернева, яка тоді була радницею прем'єра Петкова із зовнішньополітичних питань. "Україна не згадувалася як покупець. Із моєї точки зору, тим не менш, усім було зброзуміло, що ці боєприпаси радянського типу, зрештою, були призначені для України", - каже вона в розмові з DW.

Оглядачі побоюються тепер реакції Москви. Мартін Коте вважає, що зростає небезпека підриву болгарської демократії систематичною російською дезінформацією. А Йоганна Даймель каже: "Надалі існує непезпека саботажної діяльності проти Болгарії, зокрема й щодо військової та оборонної промисловості".

У Болгарії вже неодноразово вчинялися кібератаки та проводилися дезінформаційні кампанії. "Це може продовжуватися і дійти аж до підбурювання до політичних протестів та цілеспрямованої дестабілізації Москвою чи її поплічниками у Болгарії", - каже експерт. На це вказує, зокрема, і те, що російське МВС наприкінці 2022 року оголосило в розшук болгарського журналіста-розслідувача Христо Грозева. Російські спецслужби звинувачують його у допомозі українській розвідці, зокрема, щодо буцімто операції з викрадення військових літаків, яку начебто вдалося зірвати.

Публікації в німецьких ЗМІ можуть вплинути на майбутні парламентські вибори в Болгарії, які, радше за все, відбудуться наприкінці березня - на початку квітня. Після того, як уряд Петкова було відправлено у відставку влітку 2022 року, в країні так і не було сформовано новий. Партія Петкова та Василева "Ми продовжуємо зміни" та її ліберально-демократичні союзники "Демократична Болгарія" мають тепер хороші шанси знову отримати мандат на формування уряду.

За оцінкою Йоганни Даймель, болгари "втомилися від політичних криз та корупційних скандалів навколо Бойка Борисова", багаторічного прем'єра з партії ГЕРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії), який ініціював голосування щодо недовіри уряду Петкова. Мартін Коте вважає, що болгарські виборці під час наступного голосування стоятимуть перед вибором: "Чи хочуть вони голосувати за свободу та пов'язані з нею можливості особистісного розвитку та добробуту, чи бути ошуканими брутальним агресором, який змушений утискати та кидати на смерть свій народ, якби задовольнити свої імперіалістичні примхи".

Джерело: Українська служба DW 

korrespondent.net

Хочешь узнать больше - читай отзывы