В Киеве "тарелку" на Лыбедской признали памятником архитектуры
9 октября 2020
В Киеве здание "тарелки" на станции метро Лыбедская внесли в реестр памятников архитектуры. Об этом заявил глава Минкульта Александр Ткаченко в Facebook в четверг, 8 октября.
"Летающая тарелка" - проект архитектора Флориана Юрьева - давно "лакомый кусок для застройщиков", подчеркнул министр.
"Наконец экспертным советом МКИП мы вносим "тарелочку" в перечень реестра памятников архитектуры и монументального искусства. Передаю эстафету КГГА и Виталию Кличко. Вам необходимо внести "тарелку" в список обнаруженных памятников объектов культурного наследия. Тогда мы завершим процесс внесения ее в государственный реестр памятников местного значения. Зачем? Чтобы сохранить прекрасный архитектурный объект. Вдруг кому-то захочется освободить место под очередной торговый центр? У вас на это пять дней", - написал Ткаченко.
Напомним, что ранее в Киеве закрыли скандальную стройку в парке Малышко. Департамент городского благоустройства КГГА аннулировал контрольную карточку на временное нарушение благоустройства 2014 года.
Также Киевсовет принял решение по стройке на Протасовом Яру. После акций против вырубки зеленой зоны участку на улице Амосова вернули статус зеленых насаждений общего пользования.
Хочешь узнать больше - читай отзывы
← Вернуться на предыдущую страницу
Читайте также:
76 % усієї вкраденої за 2026 рік криптовалюти осіли в КНДР 3 мая 2026
Переважна більшість вкраденої з початку 2026 року криптовалюти використовується для фінансування КНДР. Місцеві кібервійська здійснюють історичні крадіжки криптовалюти щорічно, а іноді й щотижня, пише Dark Reading.
Солістка гурту KAZKA Олександра Заріцька у молочній сукні наробила ефектних фото у Східниці, а також показала, як робить стійку на руках.
Вчені створили штучні нейрони, сигнали яких живий мозок сприйняв як свої 3 мая 2026
Інженери з Північно-Західного університету (Northwestern University) вперше методом друку створили штучні нейрони, здатні не лише імітувати, але й безпосередньо взаємодіяти з живими клітинами мозку, оскільки пристрій генерує електричні сигнали, за своєю формою та часовими характеристиками ідентичні біологічним. Це відкриває пряму можливість створення інтерфейсу «людина—комп'ютер», а також нейроморфних комп'ютерів, що імітують роботу мозку.
5.0
0.1