Марсохід NASA Curiosity показав дивну «павутину» на поверхні Марса

Марсохід NASA Curiosity вже близько шести місяців досліджує незвичайну ділянку на горі Еоліда (Mount Sharp за неофіційною класифікацією NASA) у кратері Гейла. Тут поверхня покрита так званими boxwork-структурами — низькими грядами висотою 1–2 метри, між якими розташовані піщані западини. З орбіти ці утворення виглядають як гігантська павутина, що простяглася на багато кілометрів. Curiosity допоміг прояснити природу цього утворення.

Джерело зображень: NASA

Ще 26 вересня 2025 року Curiosity створив детальну панораму загадкового рельєфу. При ближньому розгляді поверхня породи виявилася масивом дрібних, схожих на вузлики наростів розміром з горошину. Здалеку і особливо з орбіти все це виглядало як павутина, походження якої вчені пояснили тріщинами та їх мінералізацією. А де мінералізація, там в основі завжди вода, якою б посушливим Марс сьогодні не виглядав.

Колись через великі тріщини в корінних породах просочувалися ґрунтові води, залишаючи після себе мінерали (в основному глини та карбонати). Ці мінерали цементували ділянки навколо тріщин, перетворюючи їх на міцні гряди. Інші, менш укріплені зони з часом виїдалися вітром, утворюючи западини. Темні лінії, що перетинають гряди, виявилися саме центральними тріщинами — місцями найбільшої концентрації мінералів з просоченої води. Таким чином, гіпотеза, висунута ще в 2014 році на основі знімків з орбіти, отримала підтвердження під час наземних досліджень марсоходом. Його польова робота дозволила зібрати відсутні елементи цієї головоломки.

Ячеиста (сотова) структура порід вблизи

Близьке вивчення породи виявило нові деталі. Так, на грядах і в западинах виявлено горбисті вузлики, які не завжди пов'язані з центральними тріщинами, що може вказувати на більш пізні епізоди просочування води. Рентгенівський аналіз показав чітке розділення мінералів: глини переважають у грядах, а карбонати — у западинах. Марсохід взяв три проби ґрунту з різних частин рельєфу (з вершини гряди, з корінної породи у западині та з перехідної зони), а четверту проаналізував «мокрою» хімією на наявність органічних сполук.

Відкриття ячеистих структур, пов'язаних з циркуляцією води на давньому Марсі, високо на горі Еоліда говорить про те, що рівень ґрунтових вод на планеті в минулому був значно вищим, ніж вважалося раніше. Це означає, що вологі періоди на Марсі могли тривати довше, а умови, потенційно придатні для мікробного життя, зберігалися протягом більш тривалого часу. Спостереження Curiosity продовжують переписувати історію марсіанського клімату, показуючи, як давня вода поступово зникала, перетворюючи вологу планету на сучасну холодну пустелю.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки