ЄС запустив великий план зі зниження залежності від США та Китаю в чипах, штучному інтелекті та хмарних технологіях

Євросоюз представив масштабний план щодо розширення своїх внутрішніх ланцюгів постачання технологій та зменшення залежності від США та Азії в таких сферах, як напівпровідники, штучний інтелект і хмарні обчислення. План передбачає сприяння у будівництві європейських дата-центрів та зберіганні критично важливих даних у хмарних сервісах на території Євросоюзу.

Джерело зображення: unsplash.com

Продовження погіршення трансатлантичних відносин загострило давні побоювання щодо надмірної залежності від американських технологічних компаній. Єврокомісія також назвала центри обробки даних і мережеве обладнання з Китаю загрозою безпеці. «Важливо, щоб ми не залежали від однієї країни або однієї компанії, коли йдеться про критично важливі технології, — заявила виконавча віце-президентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету Хенна Вірккунен (Henna Virkkunen). — Залежність може бути використана проти нас».

За винятком кількох європейських компаній, які є світовими лідерами у своїх галузях, присутність Європи в ланцюгах постачання програмного та апаратного забезпечення значно поступається США та Азії. Головним козирем ЄС можна сміливо назвати нідерландську ASML, яка є єдиним виробником передових літографічних машин, необхідних для виробництва сучасних напівпровідників.

Джерело зображення: ASML

Сьогодні Єврокомісія оголосила про ряд заходів щодо зміцнення так званого технологічного суверенітету та заохочення використання місцевих продуктів замість закордонних аналогів. Запропоновані заходи можуть мати далекосяжні наслідки, від субсидій для європейських напівпровідникових виробництв до заборони на використання хмарних послуг, що пропонуються компаніями з США та Китаю.

Центральним елементом плану є «Закон про розвиток хмарних обчислень та штучного інтелекту» (Cloud and AI Development Act, CADA), який спрямований на сприяння будівництву європейських дата-центрів та утроєння їхньої потужності протягом наступних п’яти-семи років. Наразі в європейському хмарному секторі домінують американські компанії — на Amazon Web Services, Microsoft Azure та Google Cloud припадає понад 70 % ринку ЄС.

Джерело зображення: Micron

Відповідно до CADA, урядам буде потрібно зберігати критично важливі дані в хмарних сервісах, що належать ЄС, і проводити обов’язкову «оцінку ризиків суверенітету» своїх постачальників хмарних послуг. Ідея полягає в захисті інформації від зовнішнього регулювання, такого як американський закон CLOUD Act, який дозволяє американським правоохоронним органам запитувати дані з серверів американських технологічних компаній, навіть якщо вони зберігаються за кордоном. Це передбачає чотирирівневу класифікацію кожного постачальника залежно від того, чи знаходяться його хмарні сервіси, ланцюг постачання, обробка даних і фізична інфраструктура під контролем ЄС.

Деякі американські гравці готуються до більш суворих правил суверенітету, співпрацюючи з хмарними компаніями, що належать ЄС. Google об’єдналася з французьким технологічним гігантом Thales SA для створення хмарного підприємства S3NS, яке було обрано офіційним постачальником хмарних послуг для інститутів ЄС. Microsoft і Amazon також запустили рішення класу «суверенне хмара» в Європі.

Пакет заходів Єврокомісії також включає перезапуск європейського «Закону про чіпи» (Chips Act), який вступив у силу в 2023 році і був покликаний збільшити частку Європи у світовому виробництві напівпровідників. Однак минулого року аудиторський орган ЄС визнав, що союз навряд чи досягне мети щодо подвоєння своєї частки ринку до 2030 року. Реформа цього закону, відома як «Закон про чіпи 2.0», передбачає надання Єврокомісії права безпосередньо інвестувати в великі трансграничні проекти, пропонуючи компаніям простіший спосіб отримання державного фінансування в порівнянні з подачею заявок на національні субсидії.

Реформа також спрямована на стимулювання місцевого попиту для зміцнення економічної доцільності будівництва нових заводів з виробництва напівпровідників. Інвестиції будуть здійснюватися в рамках існуючих грантових програм до 2028 року, а майбутнє фінансування має бути підтверджене в наступному бюджеті ЄС, який ще перебуває на стадії обговорення. За оцінками Єврокомісії, до 2035 року для відновлення напівпровідникової промисловості блоку знадобиться €120 млрд спільних державних і приватних інвестицій.

Пакет заходів щодо забезпечення технологічного суверенітету також включає заохочення впровадження програмного забезпечення з відкритим кодом, розробленого в ЄС, і дорожню карту щодо забезпечення стійкої інтеграції нових центрів обробки даних та підприємств у сфері ШІ в енергетичні мережі блоку. ЄС підкреслює, що цей пакет заходів не слід розглядати як протекціонізм. У документі зазначається, що технологічний суверенітет «не означає ізоляцію, протекціонізм або технологічну роз’єднаність».

Вірккунен визнала, що створення альтернатив закордонним технологіям буде тривалим і складним процесом. «80 % наших технологій надходить з-за меж Європи, тому нарощування потенціалу в цих секторах не відбудеться миттєво». Повільні темпи змін можуть підірвати ефективність спроб скоротити відставання від конкурентів.

Джерело зображення: Intel

Очікувалося, що пропозиції щодо забезпечення технологічного суверенітету будуть представлені ще в березні, однак їх ухвалення кілька разів відкладалося через опір з боку урядів держав — членів ЄС та критики з боку наглядової ради союзу. Після публікації проекти документів повинні будуть пройти кілька раундів переговорів між урядами країн ЄС та Європейським парламентом, перш ніж будуть ухвалені. Цей процес може зайняти кілька місяців.

Протекціоністський підхід ЄС ризикує ще більше загострити відносини з США та Китаєм і може призвести до дефіциту критично важливих технологій в Європі, а також до відчуження торгових партнерів. Вашингтон вже критикував європейське регулювання, яке вважає дискримінаційним щодо американських технологічних компаній, наприклад «Закон про цифрові послуги», і погрожував відповідними заходами.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки