Група американських вчених, можливо, знайшла докази, що надмасивна чорна діра в іншій галактиці поглинула досить велику зірку з масою в три сонячні і викинула її залишки в навколишній простір. За цими залишками якраз і вдалося визначити масу загиблої зірки.
Джерело зображення: chandra.si.edu
Подія, що отримала назву ASASSN-14li, спостерігалася в 2014 році, а сталася в центрі галактики PGC 043234, розташованої на відстані 290 млн світлових років від Землі. Для детального спостереження за подією використовувалися рентгенівські обсерваторії «Чандра» (Chandra) та XMM-Newton, дані з яких допомогли вивчити його детальніше. Аналіз вироблених після поглинання зірки викидів дозволив вченим стверджувати, що вона колись мала масу, що втричі перевищує масу Сонця.
Подібні інциденти називаються подіями руйнування. Коли зірка, що підійшла надто близько, опиняється у владі гравітаційного поля надмасивної чорної діри, її уламки нагріваються, і виникає спалах, що охоплює оптичний, ультрафіолетовий і рентгенівський діапазони. Вчені виміряли довжини хвиль цього випромінювання і встановили концентрації елементів в навколишньому чорну дірку акреційному диску - за співвідношенням азоту та вуглецю вдалося оцінити масу зірки.
Отримані результати не узгоджуються з опублікованою у 2017 році роботою, присвяченою дослідженню події ASASSN-14li – тоді вчені зробили висновок, що маса цієї зірки становила лише 0,6 сонячної. Були й інші дослідження, автори яких навіть припускали, що речовина, що оточує надмасивну чорну дірку, взагалі не мала відношення до якої-небудь зірки, а виникла в результаті серії вивержень, породжених найчорнішою діркою.
Джерело зображення: chandra.si.edu
Подія, що отримала назву ASASSN-14li, спостерігалася в 2014 році, а сталася в центрі галактики PGC 043234, розташованої на відстані 290 млн світлових років від Землі. Для детального спостереження за подією використовувалися рентгенівські обсерваторії «Чандра» (Chandra) та XMM-Newton, дані з яких допомогли вивчити його детальніше. Аналіз вироблених після поглинання зірки викидів дозволив вченим стверджувати, що вона колись мала масу, що втричі перевищує масу Сонця.
Подібні інциденти називаються подіями руйнування. Коли зірка, що підійшла надто близько, опиняється у владі гравітаційного поля надмасивної чорної діри, її уламки нагріваються, і виникає спалах, що охоплює оптичний, ультрафіолетовий і рентгенівський діапазони. Вчені виміряли довжини хвиль цього випромінювання і встановили концентрації елементів в навколишньому чорну дірку акреційному диску - за співвідношенням азоту та вуглецю вдалося оцінити масу зірки.
Отримані результати не узгоджуються з опублікованою у 2017 році роботою, присвяченою дослідженню події ASASSN-14li – тоді вчені зробили висновок, що маса цієї зірки становила лише 0,6 сонячної. Були й інші дослідження, автори яких навіть припускали, що речовина, що оточує надмасивну чорну дірку, взагалі не мала відношення до якої-небудь зірки, а виникла в результаті серії вивержень, породжених найчорнішою діркою.
4.9