Вчені дізналися як "співає" комета і які запахи на її поверхні

12 листопада дослідницький модуль Philae спустився на комету Чурюмова-Герасименко, та передав науковцям Землі запис звуку, який видає небесне тіло.

Цього тижня людство як ніколи наблизилося до розкриття таємниці всесвіту. Адже вперше в історії цивілізації космічний апарат сів на комету.

І неймовірним є той факт, що Україна виявилася безпосередньо причетною до цієї грандіозної події. Адже небесне тіло, яке гостинно прийняло маленького робота-"дослідника", відкрили українські вчені - Клим Чурюмов та Світлана Герасименко – ще 45 років тому.

Та комету, яка сьогодні стала медіа-зіркою та надією людства, у 1969 році прийняли за брак на фотоплівці.

"Відкриття мало не пішло на смітник", - сміється Клим Іванович.  

Зупинивши Світлану Герасименко на півдорозі до смітника, Чурюмов вирішив перевірити "пляму". Комета "пролетіла" ще на чотирьох фотографіях. Небесне тіло зареєстрували і за традицією назвали іменами першовідкривачів.

Сьогодні професор Чурюмов та його комета – постійні герої перших шпальт світових ЗМІ. Адже саме цього разу науковці знаходяться за крок до розгадок найбільших таємниць всесвіту – людство нарешті дісталося до "божественного спермію" - речовини, із якої, за теорією, зародилося життя на Землі. 

Звістка про вдале приземлення прийшла науковцям через півгодини від робота Philae, якого на теренах Інтернету ніжно прозвали Фільою. Та до самої комети робот летів ще довше – цілих 10 років.

Завдяки Philae світ вперше "почув" комету. Незвичним поклацуванням "співає" магнітне поле небесного тіла. Аби звук став доступним для людського вуха, частоту довелося збільшити в 10 тисяч разів.

Зі зразків газів, які вхопив робот, стало відомо, як пахне комета. Аромат аж ніяк не "Шанель", а ближче до тухлих яєць.  

Philae має власний Твіттер, в якому звітує про роботу та власне самопочуття.

Та вже другу добу апарат не виходить на зв'язок – скінчився заряд батареї. Змоги підзарядитися сонячній батареї не дає тінь від скелі. Але за 56 годин непереривної роботи Philae виконав свою головну місію – забурився у грунт та передав формулу "божественного спермію" на Землю.

Сам же Клим Іванович Чурюмов нещодавно повернувся із Німеччини, де у колі найтитулованіших вчених спостерігав історичну стиковку. Вчений навіть став учасником запеклих дебатів стосовно того, як назвати місце приземлення робота. Його назвали Агіклія, на честь острова, але патріотичний Чурюмов був категорично проти. Він хотів назвати майданчик Києвом, адже українська комета має бути із українськими назвами.

Проти виявився і сам Philae – і не сів на заздалегідь визначене місце. Не спрацювали фіксуючі гарпуни. Врешті, робот зачепився за кілометр від Агіклії, чим серйозно "полоскотав нерви" усім науковцям світу.

Робот передає на Землю безцінні зразки та формули

Трохи втомлений від поїздки, 77-річний вчений ділиться, що змучився пояснювати російським журналістам, що він не радянський, а український науковець.

"Якщо будете називати мене радянським, краще називайте мене астрономом Київської Русі", - просив науковець журналістів під час інтерв'ю.

Та попри палкий патріотизм, Чурюмов визнає, що на відміну від Європейської космічної Асоціації, яка виклала півтора мільярда євро, Україна не вклала у проект Rosetta жодної копійки. Навіть міжнародні конференції науковець відвідував за кошти інших країн.

Хочешь узнать больше - читай отзывы

tsn.ua