Земний мох дев'ять місяців провів у відкритому космосі і вижив — на черзі озеленення Марса

В рамках проведеного японськими вченими експерименту спорофіти моху виду Physcomitrella patens у березні 2022 року були поміщені на зовнішню сторону МКС і провели там 283 дні — до січня 2023 року. Зразки піддавалися впливу вакууму, мікрогравітації, екстремальних температур і потужного ультрафіолетового випромінювання. Вчені очікували майже повної загибелі спор, але були здивовані, коли після повернення на Землю майже всі спори проросли.

Джерело зображення: ІІ-генерація Grok 4.1/3DNews

Ще до відправки спорофітів моху в космос дослідники піддали його вегетативні частини суворим випробуванням, щоб вибрати для експерименту найбільш життєздатні. Виявилося, що молоді частини, або «пагінці», загинули під впливом ультрафіолетового випромінювання, тоді як спорофіти — органи мохів, що виробляють і містять спори — залишилися живими. Саме ці органи моху разом із їхнім вмістом — спорами — відправили на борт МКС на вантажівці Cygnus компанії Northrop Grumman. Пізніше назад на Землю їх привіз вантажівка SpaceX Dragon.

Результати виявилися несподіваними: понад 80 % спорофітів зберегли життєздатність, хоча вміст хлорофілу а в них знизився приблизно на 20 %. На Землі виживші спори успішно проросли і дали нормальні рослини. Моделювання на основі зібраних даних показало, що спори могли зберегти життєздатність після перебування в відкритому космосі протягом 5600 днів — це більше 15 років!

Контейнер із зразками, в якому мох знаходився в космосі

Дослідження підкреслює виняткову стійкість земного життя до космічних умов — на рівні базових клітинних структур. Вчені зазначають, що мох виявився значно витривалішим за бактерії та тихоходок, які раніше також проходили випробування відкритим космосом. Отримані дані відкривають перспективи використання мохів для створення самопідтримуваних біологічних систем на Місяці та Марсі, що може стати першим кроком до будівництва позаземних екосистем.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки