Останнім часом контент на тему психології користується великою популярністю: відео, подкасти, шоу та книжки активно дивляться, слухають і читають. На того ж Спартака Субботу у Ютуб було підписано понад пів мільйона людей.
Цікавитись психологією – пізнавально та корисно, однак слід уважно обирати джерела інформації. Надто багато псевдоекспертів дають поради щодо ментального здоров’я. Як наслідок – діти і підлітки можуть помилково вважати, що у них РДУГ, депресія, підвищена тривожність або інші ментальні розлади.
Ми запитали у психолога фонду "Голоси дітей" Євгена Герасимова, як діяти батькам, чия дитина раптом поставила собі психіатричний діагноз по відео або подкасту.
Зворотний бік популяризації психології
Контент на тему психології – в тренді. Наприклад, у першій десятці Apple Podcasts є декілька подкастів про психологію. Різні шоу та відео з подібним контентом знаходиться у топах YouTube, збираючи десятки та сотні тисяч переглядів. Теж саме стосується і TikTok: там і жартома, і з серйозним повчальним тоном тисячі користувачів обговорюють різні психологічні аспекти.
Зазвичай, у таких відео чи шоу розповідають про психологічні портрети особистостей, розбір стосунків з погляду психолога або поради щодо психологічного стану. Однак відповідний контент публікують як кваліфіковані психологи, так і звичайні люди, які просто цікавляться темою та не мають належної освіти.
Нефахові поради інколи призводять до того, що користувачам, зокрема дітям та підліткам, починає здаватися, що у них є проблеми з психічним здоров’ям. Спираючись на описані симптоми, вони діагностують у себе РДУГ, депресію чи підвищену тривожність. Або ж – навпаки: не йти до спеціаліста, бо так порадили на шоу.
Наприклад, сумнозвісний Спартак Суббота в одному зі своїх подкастів заявляв, що діти дуже часто "переростають" психічні розлади. Мовляв, ліки, психологи, психіатри, зусилля батьків – зайві.
Натомість після шоу Субботи психологи помітили: до них почали звертатися діти, які діагностували у себе неіснуючі ментальні розлади – завдяки симптомам, які він описував.
Вчені, які досліджують вплив соцмереж, помітили зростання кількості молодих людей, які "знаходять" у себе різноманітні психічні розлади та хвороби за допомогою відповідного контенту. До прикладу, у дослідженні Canadian Journal of Psychiatry проаналізували 100 відео з TikTok про РДУГ, половину з них класифікували як ті, що вводять в оману, і лише 20 роликів віднесли до корисних.
Чому ми схильні ставити собі діагнози і тривожимося через це?
На думку психолога Євгена Герасимова, тема психологічного стану і ментального здоров’я стає все популярнішою і це добре. Якщо раніше люди сприймали психологічні проблеми як "не суттєві" і намагалися впоратися з ними самостійно, тепер дещо змінилося. Втім стигматизація психологів частково лишається, а ще постає питання вартості їхніх послуг. У результаті люди заміняють похід до психотерапевта переглядом тематичного контенту. "Це для них найлегший спосіб нібито розібратися в собі", – додав психолог.
Втім це призводить до фейкових діагнозів, які люди ставлять собі самостійно. І починають їх боятися. У групі ризику – діти, адже вони вразливіші та чутливіші.
За словами спеціаліста, так влаштований наш мозок. Коли ми тривожимося, починаємо гуглити про це інформацію в мережі. В результаті – обов’язково знаходимо безліч хвороб, що схожі за симптомами. А деякі симптоми ми починаємо знаходити в собі вже після пошуків в інтернеті. Як наслідок – ставимо самі собі діагнози, які можуть бути хибними. Це стосується не лише дітей, а й дорослих.
Що робити батькам, якщо дитина сама поставила собі діагноз?
Якщо дитина сказала батькам про свої побоювання щодо РДУГ чи депресії, слід запитати її, звідки вона взяла таку інформацію, говорить психолог. Він радить спробувати заспокоїти дитину та звернутися до спеціаліста, перш ніж погоджуватися з цим припущенням, або одразу ж відмітати його.
Євген Герасимов наголошує: визначити психіатричний діагноз за допомогою відео чи книжки – неможливо. Більш того – такі діагнози подекуди не можуть встановити навіть психологи. Це може зробити лише фаховий психіатр.
"Якщо це досвідчений психолог, то він при розмові зрозуміє, що щось не так, скерує до психіатра, якщо у цьому є потреба. Депресія та РДУГ – це діагнози, а його має ставити виключно лікар-психіатр. Він може назначати медикаментозне лікування, так і просто рекомендувати звернутися до психолога, аби пропрацювати це. Все залежатиме від того, в якому стані буде пацієнт", – зауважив Євген Герасимов.
Він радить батькам підтримати своїх дітей і не знецінювати їхні переживання. Зокрема говорити про проблеми, які тривожать дітей, та пропонувати вирішити їх. Наприклад, сходити разом до лікаря, аби він підтвердив чи спростував побоювання дитини.
"Не слід разом шукати діагнози в інтернеті, бо можете ще більше накручувати себе всією родиною", – додав психолог.
Якщо дитина боїться йти до лікаря, слід запропонувати сходити разом. Психолог запевняє, що перша зустріч, як правило, спільна. Батьки разом з дитиною зможуть познайомитися зі спеціалістом і розібратися, як рухатися далі.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
0.3
