Як виглядає дорослий аутист, основні ознаки та особливості поведінки
Про аутизм почали говорити відносно недавно, на початку минулого століття. Через специфічність симптомів, різноманітні "дивацтва", які супроводжують аутизм списували на особливості характеру.
Завдяки Інтернету та соцмережам про аутизм взнало багато людей, як і про інші ментальні та психічні розлади. З одного боку, це дуже добре — такі знання можуть допомогти людям помітити та звернути увагу на проблему. З іншого боку, люди, схильні до тривожності почали знаходити у себе ознаки відсутніх хвороб і ставити собі хибні діагнози.
Аутизм у дорослих
Аутизм є наслідком порушення роботи мозку, які можуть бути спричинені генетичним, механічними (пошкодженнями мозку) або іншими факторами. Ознаки аутизму даються взнаки, як правило, в ранньому дитячому віці. Але не обов'язково аутизм тягнеться з дитинства, буває, що аутизм розвивається у дорослому віці, і оточення навіть не встигають вчасно зрозуміти, що відбувається та надати необхідну допомогу.
Найчастіше, коли говорять про аутизм у дорослих, йдеться про (РАС), розлади аутистичного спектра — це комплексні порушення психічного розвитку, у яких людина страждає від соціальної дезадаптації, від серйозних проблем із соціальною взаємодією. У дорослого аутиста можуть виникати проблеми комунікативного характеру, спостерігається поведінка, що повторюється, можуть відзначатися рухові та сенсорні порушення.
Ознаки розвитку аутизму у дорослих нерідко плутають із депресією, просто поганим настроєм, вважають наслідком проблем в сім'ї, на роботі тощо. Найчастіше, у дорослих людей розвивається атиповий аутизм або синдром Аспергера. Люди з синдромом Аспергера, попри відчутні проблеми у спілкуванні та соціалізації (вони можуть бути замкнутими, дивними, дещо незграбними), найчастіше працюють і стають повноцінними членами суспільства.
Симптоми аутизму у дорослих
Для людей з розладами аутистичного спектра спостерігаються такі порушення соціальної комунікації та взаємодії:
Неспроможність знайомитися з новими людьми, заводити відносини.
Ухиляння всіма способами від вербального спілкування. Складність із самовираженням як вербальним, так і невербальним.
Ігнорування близьких.
Пасивність, постійне перебування у розсіяному стані.
Втрата інтересу до минулих захоплень, обмеження коло інтересів.
Труднощі у розумінні та інтерпретації емоцій інших людей. Відсутність реакції на емоції оточення, що часто сприймається оточенням як відсутність емпатії.
Постійна хронічна втома.
Фахівці зазначають, що дорослій людині з атиповим аутизмом:
Важко зрозуміти, що думають або відчувають інші. Вони можуть здаватися грубими та не зацікавленими в інших людях.
Вони стають вкрай тривожними через соціальні ситуації.
Таким людям важко заводити друзів, вони надають перевагу самотності.
Їм важко виражати свої емоції та почуття.
Такі люди зазвичай уникають зорового контакту і можуть засмучуватися від того, що хтось підходить до них надто близько або торкається.
Такі люди можуть сприймати речі дуже буквально, не розуміють сарказм.
Мають той самий розпорядок щодня і дуже турбуються, якщо є необхідність щось змінювати. Ретельно планують справи, перш ніж починати їх робити.
Вони дуже уважні до дрібних деталей, помічають дрібні візерунки, сприйнятливі до запахів та звуків, які інші люди зазвичай не сприймають.
При цьому кожен третій аутист може обходитися без сторонньої допомоги. Багато хто з таких людей, попри проблеми зі спілкуванням, досягають успіху в кар'єрі. Чоловікам ставлять такий діагноз частіше, ніж жінкам.
Для складних форм аутизму характерні:
Ритуальна харчова поведінка, споживання лише певного набору продуктів, прискіпливість у їжі.
Дорослі з РАС демонструють повторювану або ритуальну поведінку – наприклад, монотонно повторювані розгойдування корпусом тіла.
При сильному стресі та втомі повне припинення комунікації з оточуючими, “відключення”.
Емоційні зриви при сенсорному навантаженні, які нерідко виявляються у вигляді агресивної поведінки, крику і навіть нанесенні собі каліцтв.
Найскладніша форма аутизму – це синдром Каннера, або власне аутизм. Людина з таким синдромом абсолютно асоціальна, мовні навички слабкі або взагалі відсутні через атрофію мовного апарату. Самостійне життя такої людини неможливе, тому вона повинна перебувати під постійним наглядом, в особливо важких випадках потрібна ізоляція до спеціалізованого медичного закладу.
tsn.ua
Хочешь узнать больше - читай отзывы
5.0