В случае форсмажорных обстоятельств/отмены поездки - будьте готовы к Н̶Е̶ соответсвующему "клиентоориентирован ию". Почти 4 месяца пытаюсь добиться возврата средств за несостоявшуюся поездку. Т.е. поездка, которой небыло и, соответственно, агенство никаких трат/убытков не понесло. Но деньги взяли. Сначала были обещания вернуть оплату как только "все наладится" из-за карантина. Якобы банки не работают (работали!), а бухгалтер не может оформить возврат и вообще у нас директор на Бали застрял, самолеты не летают, есть первоочередные дела, ̶а̶ ̶в̶ы̶ ̶с̶о̶ ̶с̶в̶о̶и̶м̶и̶ ̶м̶е̶л̶о̶ч̶а̶м̶и̶! И, кстати, как закончится карантин, вам нужно будет подъехать к нам, написать заявление на возврат, по-другому никак. Интересно, что на получение средств никакие заявления, подписи, явки не нужны - диктуют банковские реквизиты и оплачиваешь онлайн, как в 21-ом веке. Но мы все вернем. И кормят завтраками об окончании карантина. Ок, перспектива есть, дело за временем. Обещают связаться, как только компания начнет работать. Время идет, на сайте появляются предложения с актуальными поездками на лето 2020 и...тишина. Ну бизнес то работать должен, деньги заходят. Связываюсь снова, ̶в̶и̶д̶и̶м̶о̶ ̶н̶о̶в̶ы̶й̶ ̶м̶е̶н̶е̶д̶ж̶е̶р̶ интересуется кто я, с кем я ранее общалась (да со ВСЕМИ уже) и просит в очередной раз продиктовать мой номер, для связи. Вишенка на тортике - звонок - почти прямая речь - "Ээ, директор сказал, что только перенос поездки, денег не вернем". Как аргумент - сейчас во всем мире так, и у нас дальше поездки отменяются и вообще всем трудно, но нам всех труднее. На мои возражения - мне 4 месяца обещают возврат, как только будет техническая возможность - "Я передам директору и, в очередной раз, с вами Н̶Е̶ ̶С̶В̶Я̶Ж̶У̶С̶Ь̶ созвонюсь. Игра в испорченный телефон. На следующий день связывается очередной менеджер/директор/со трудник, назвав только имя, объясняет, что фирма несет убытки, денег нет (н̶о̶ ̶в̶ы̶ ̶д̶е̶р̶ж̶и̶т̶е̶с̶ь̶), возврат будет, но когда - неизвестно. Бросает трубку. Продолжение следует. Всего плохого. (поездка Буковель+Драгобрать 3 дня, март 2020)
Меня зовут Гребенкин Андрей. 08.08.19 я сопровождал туристическую группу на маршруте тура "Выходные в Карпатах". Детально изучив отзыв, я хотел бы дать некоторые разъяснения.
На основании изложенного текста претензии, смею предположить, что претензий к туристическим операторам Смайл и Этнотур по организации тура нет, а единственная
упомянутая ссылка на мою личную страницу в ФБ, говорит о том, что отзыв относится, большей частью, ко мне, как к частному лицу. Поэтому анониму, предоставляю ответ от частного лица Гребенкина Андрея. Итак, начнем.
1. Украинский язык. Требований перейти на украинский в течение тура от туристов не поступало, поэтому я говорил по-русски, если бы данные требования были озвучены, я бы незамедлительно перешел на украинский. Что же касается Ваших догадок и предположений касательно глубины моих знаний украинского языка, я прошу эти догадки оставить при себе.
2. Сбор денег на экскурсии. Мероприятие по сбору средств оказалось достаточно поздним, т.к. подсадка туристов была в Новограде (1 час после Житомира), после чего по протоколу руководителем группы проводится презентация тура, объявляются факультативные экскурсии и их стоимость, после этого и производится сбор денег. Почему проводится сбор вечером? На утро следующего дня руководитель группы должен спланировать и предоставить информацию подрядчикам по количеству сух.пайков, мест в автомобилях для трансфера на Говерлу, а также количества инструкторов для сопровождения группы.
3. Шутки. Данную претензию считаю надуманной, «высосанный из пальца», основанной на гипертрофированной русофобии. В средствах массовой информации пошлости в 100 раз больше. А при большом желании можно и в детских невинных шутках найти пошлость и вульгарность.
4. Мое семейное положение. Отвечу кратко: мой семейный статус - не Ваше дело, следите лучше за своим!
5. Нежелание предоставлять информацию о себе
a. Это НАГЛАЯ ЛОЖЬ! Никто меня не просил предоставлять данную информацию
b. А если бы я даже и отказал в предоставлении этой информации (адрес личной страницы в ФБ), то имел бы на это полное право.
6. Размещение информации на личной странице ФБ – личное дело каждого. У Вас забыл спросить, что, как и когда мне нужно размещать на своей личной странице в ФБ.
К моему большому сожалению, люди привыкли врать, поливать грязью в он-лайне, не неся ответственности за свои слова.
"Незлим тихим словом" хотілося б згадати екскурсійне обслуговування. Для керівника групи головною метою було не дозвілля клієнтів і їхні позитивні враження, а нормативи виконання програми. Нас постійно кудись підганяли (нерідко під жарти на кшталт "Вівці мої та й барани, хто ж вас буде пасти, як мене не стане"), через що ми побачили не все з бажаного: так, наприклад, з краєвидів Ворохти ми з годинку помилувалися лише старими напівзруйнованими трамплінами тренувальної бази - хоча містечко має чимало значно цікавіших пам'яток. У Солотвині клієнти, котрі не висловили бажання провести час у солоних озерах за додаткову платню, були змушені тинятися кілька годин під пекучим сонцем і потерпати від незручностей невпорядкованої інфраструктури місцевості. Зате в Яремчі, де практично не було на що дивитися, крім водоспаду Пробій і туристичного базару, ми були змушені провести майже 4 години, не знаючи, куди себе подіти: цей час можна було провести значно продуктивніше, проте прислухатися до наших побажань ніхто не вважав за потрібне.
Підйом на Говерлу обернувся на чи то марш-кидок, чи то тур на виживання. В інфолисті було написано, що ми мали йти з бази "Заросляк" - проте без будь-яких попереджень нас повели з Козьмещика, найдовшим і найскладнішим маршрутом. Інструктор Олександр повів нагору за собою тих, хто міг бігти на вершину, а інший, Ростислав, разом із Андрєєм постійно підганяв тих, що йшли останніми, сподіваючись їх відсіяти. При цьому практично весь час спуску та підйому присутні були змушені вислуховувати їхні фрівольні жарти й репліки. На додачу Ростислав, досвідчений і тренований гірський рятувальник, постійно вихвалявся своєю можливістю забігти на Говерлу за годину-півтори і тим, як свого часу заганяв майже насмерть групу спецпризначенців з "Альфи" - вочевидь, практично не беручи до уваги того факту, що в туристичній групі зібралися люди з різними фізичними можливостями та рівнем підготовки. Донизу нас так само буквально гнали, переймаючись кожний своїм: Ростислав - тим, що вже "час випити", а Андрєй - тим, що "апаздаєм на ужин".
Окремо за нагоди хотілося б висловити велику подяку персоналові кафе готелю "Меридіан" за те, що чудовим обслуговуванням згладили малоприємні враження від інтер'єру покоїв, та гіду Марії Федорівні.
Підсумок: практично все описане - це зовсім не те, що ми очікували отримати за витрачені кошти. Коли ми висловили намір скористатися послугами компанії Smile Tour, у мережі ми натрапляли на переважно добрі відгуки про неї. Цього абсолютно не скажеш про компанію "Етнотур", у "турботливі" руки якої нас передали зі Smile Tour і яка цілковито не переймається тим, як клієнти реагують на її працю і наскільки задовільною є якість наданих нею послуг. Але хотілося б звернути увагу всіх можливих компетентних структур та небайдужих осіб на викладені вище обставини. І наостанок: якщо раптом все-таки хтось вирішить скористатися послугами компанії Smile Tour - неодмінно уточнюйте, чи дійсно вашим обслуговуванням займатимуться її представники. Можливо, задля збереження власної репутації цій компанії варто припинити стосунки з "Етнотуром" та іншими подібними сумнівними "партнерами".
Якщо вам колись трапиться автобус Neoplan чорного кольору (модель 213, 1994 рік випуску) із номерним знаком AM4888CO (житомирська реєстрація) або телефонні номери для його замовлення 0972172466 і 0632148740 і за кермом сидітиме людина середнього віку на ім'я Алєксандр (прізвище, на жаль, залишилося невідомим) - навіть не думайте про те, щоб скористатись його послугами. Цей чоловік своєю агресивною манерою надзвичайно швидкісного керування на вузьких і звивистих гірських шляхах, особливо на зворотньому шляху до Києва, кілька разів ледь не створив аварійні ситуації, декотрі з яких могли мати летальні наслідки. На самому початку поїздки водіїв було двоє, проте приблизно опівночі дублер вийшов десь у Рівному, і відтоді до самої Ясіні, куди ми прибули о 8:00, Олександр був за кермом сам. Того ж дня він возив нас Рахівським районом з 10:00 до самого вечора. Коли він встиг за цей час виспатись і/або відпочити - невідомо. Так само він їхав практично без належного відпочинку сумарно понад 10 годин у день прямування на Київ. Зазвичай у подібних далеких турах Україною і, тим більше, за кордон водії ЗАВЖДИ співпрацюють у парі та пересуваються вахтовим методом. Ще ніколи ми не натрапляли на таку практику, коли водія-дублера підбирають або висаджують у тому чи іншому населеному пункті по дорозі. Про яку взагалі безпеку пасажирів у такому випадку мова - взагалі неясно. Тим паче, у телефонних розмовах водія та його діалогах із дублерами чи керівником групи пролітали репліки на кшталт "їхав взагалі без форсунки", "двигун ще необкатаний", а також про деталі, котрі або "здохли", або [не] були замінені тощо. Ясна річ, не доводилося говорити про 100% надію на те, що ми повернемося додому живими, цілими і без пригод. Показовий момент: коли навігатор голосовою підказкою вже вкотре попередив про перевищення припустимої швидкості, водій голосно гукнув "Пашла на**й", що викликало смішки екзальтованих дамочок з передніх сидінь і пораду керівника групи вимкнути прилад. Часом навіть складалося враження, що він був напідпитку - хоча перевірити й підтвердити це не випадало можливості. Між іншим, відгуки інших клієнтів на транспортне обслуговування компанії "Етнотур", подібні до наших вражень, датуються і нещодавнім періодом, і минулими роками: вочевидь, співробітників компанії життя нічого не вчить. Можливо, так і буде до першого серйозного інциденту, який змусить бодай про щось замислитись.
Моральний аспект праці водія - окрема історія. Разом із керівником групи їх можна було охарактеризувати як "встрєтілісь два адіночєства": склалося враження, що ці люди, котрі геть не усвідомлюють, у якій країні живуть (принаймні, розрахунки вони озвучували чомусь у рублях), є натхненними апостолами вєлікой і моґучєй русской культури - щоправда, у не найкращих її проявах. Під час подорожі ми дізналися, що Алєксандр два роки був у зоні проведення АТО/ООС - хоча з його подальшої поведінки так і не змогли зрозуміти, на чиєму боці. У спілкуванні з пасажирами він услід за Андрєєм брутально порушував Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (ст. 36). Практично всю дорогу в колонках салону занадто голосно лунала "кабацкая" музика, випродукована у державі-агресорі. На прохання пасажирів або "змінити хвилю", або взагалі вимкнути це неподобство Алєксандр виправдовувався тим, що музика грає з флешки, яка належить не йому (!), однак продовжував самовіддано слухати записані на ній треки. На шляху до Києва Андрєй, котрий до того неадекватно реагував на прохання пасажирів змінити музичний супровід, задоволено констатував, що "всє смірілісь" і "нікто больше нє вазмущаєца" музичним смаком (точніше, його цілковитою відсутністю) їхнього "кружка блатоти", тож ми далі прямували Галичиною під "шедеври" на кшталт "Как упаітєльни в расії вєчєра".
8 серпня 2019 р. для нас стався перший і, скоріш за все, останній раз, коли ми скористалися послугами компаній Smile Tour та "Етнотур".
У першій компанії ми замовили тур до Карпат зі сходженням на Говерлу (8-12 серпня). Несподівано з'ясувалося, що компанія перекинула нас на другу (яка, вочевидь, є партнерською - проте в електронних джерелах серед таких не зазначена). Хто і за що в цьому випадку мав нести відповідальність - було непросто з'ясувати. Сам тур за концепцією та реалізацією був доволі гарним і міг би стати досконалим - якби не провали у моментах, котрі фактично є базовими у подібних заходах. Відтак провину за ці провали доцільно буде покласти на обидві компанії.
Перший момент: керівник групи. Цього разу ним виявився такий собі Андрєй Ґрєбьонкін, котрий, як з'ясувалося, є одним з провідних менеджерів компанії "Етнотур" - ба більше, керівником її проектів. Саме він зіпсував практично всю поїздку. Перше негативне враження: нав'язлива, навіть наполеглива російськомовність. Причому кілька разів людина демонструвала, що українською володіє - але, вочевидь, на рівні, близькому до початкового (можливо, соромиться своїх здібностей, тож і не демонструє їх). Незважаючи на те, що група складалася переважно з україномовних осіб і, вірогідно, цілковито з громадян України, її керівник весь час подорожі брутально порушував пункти 2 і 8 ст. 23, а також ст. 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", де-факто прирівнявши всіх членів групи до іноземців та осіб без громадянства. Загалом виникає питання: наскільки доречною є назва компанії?
У перший день (точніше, ніч) туру таваріщь Андрєй ще довго не давав заснути пасажирам автобуса, гасаючи салоном і збираючи кошти на екскурсійне обслуговування (ніби не можна було зробити цього раніше). Ще перед цим він заявив, що є дуже голосним і що з ним не буде сумно. Цю тезу він весь час екскурсії намагався підтверджувати масними жартами й анекдотами вульгарного характеру, котрі звучали рясно і недоречно: це його абсолютно не бентежило - як і присутність жінок та малолітніх дітей. Судячи з поведінки цієї людини, вона має певні проблеми в особистому житті (зокрема, на його акаунтах у соцмережах вказано, що він розлучений). Якщо це дійсно так, то зовсім не обов'язково було переносити це у зазначеній формі на людей, з якими доводиться працювати: принаймні, подібна форма спілкування була б доречнішою з товаришами "в банькє пад півко", а не з клієнтами, репліки яких він постійно або перебивав, або відмовлявся дослухати до кінця, перериваючи розмову. До речі, прикметний факт: Андрєй неохоче відповідав на прохання членів групи повідомити адресу своєї сторінки у тому ж Facebook і, вочевидь, був не дуже втішений перспективою того, що його зможуть знайти у соцмережах. Однак шила у мішку не сховаєш. На його сторінці (http://facebook.com /profile.php?id=1000 01654948802) компанія "Етнотур" чомусь не вказана як місце роботи - мабуть, цього пункту своєї біографії він чомусь соромиться. Зрештою, хотілося б побажати йому водити екскурсії по "сєвєрному Уралу", про який він так натхненно згадував перед підйомом на Говерлу.
Тур "Закарпатская сказка, 8 Марта"(07.03.2018-12.03.2018), группа 16 человек, комфортный автобус, профессиональный водитель, внимательный куратор группы Владимир, прекрасные местные гиды (Александр, Василий), отель "Серебряный Водограй" с собственным бюветом (минеральная вода Поляна-Квасова),вкусные завтраки, насыщенная программа, масса приятных впечатлений.
Рекомендую Этнотур - программа тура была выполнена на 100% Ездили в тур "Шацкое чудо Волыни!" с 22.08-27.08.2017. тур включал отдых на озере «Свитязь» + увлекательные экскурсии. Всё что было заявлено в туре выполнено. Отель соответствовал описанию. Экскурсионая пргорамма была выполнена на все 100%. Экскурсоводы профессионалы своего дела. Руководитель группы хороший, интелигентный. Очень интерсная факультативная экскурсия на туристических байдарках «Полесские джунгли» - рекомендую.
Хочу оставить отзыв о поездке Херсон + Аскания Нова, которая проходила 30.04-02.05.2017.
Программа тура не была выполнена, в Олешковские пески мы вообще не заехали по причине якобы отсутствия подъездов, в Аскании мы пробыли ровно 2 часа вместо целого дня, как значилось в программе. Все участники поездки, с которыми я общалась, отмечали то, что они поехали в этот тур ради Аскании Новы и Олешковских песков. Но руководитель группы самостоятельно решил, что может менять программу без согласования с туристами. При этом он еще и использовал такие слова, как подвиг, имея в виду, что мы выполнили программу по его мнению. Хотя это было далеко не так. Единственное, что он признал, это то, что мы не были в Олешковских песках (это сложно было не заметить). То, что вся группа была не довольна тем, что мы по сути не были в Аскании (дендропарк и зоопарк нельзя назвать дикой степью, которая нам была обещана), он почему то не замечал. При этом он еще и пытался нас обмануть, говоря то, что в степь якобы никто не ездит, поскольку это заповедник. Хотя экскурсовод в самой Аскании сразу сказала, что каждые два часа происходит выезд в степь. Отдельно стоит отметить, что в программе тура поездка в Асканию значилась как факультативная и стоила 300 грн. Все члены группы были уверены, что мы проведем там большую часть дня, потому все без вопросов оплатили эту поездку. В результате 300 грн за 2 часа, согласитесь, как-то дороговато. Дендропарки и зоопарки есть и в других местах Украины, а вот дикая степь, за которой все ехали, нам показали издалека. Буквально так и сказали - вон там степь) Это было бы смешно, если бы не было так грустно.
Мы все время куда-то спешили, руководитель постоянно подгонял экскурсоводов в Аскании, в Ольвии, в музее ракетных войск. Зато в так называемых Хуторах Таврии мы пробыли больше трех часов и не знали уже, что делать. В результате почти вся группа сошлась в местную харчевню, где мы просто сидели и ждали, когда же мы поедем в Херсон. Это время мы могли провести с пользой в той же Аскании. Но опять же с нами никто не советовался, хотим ли мы там быть столько времени.
Помимо программы существует еще и бытовой комфорт туристов, тем более в такой длительной поездке. Как я сказала, мы постоянно спешили, за все три дня поездки у нас не было ни одного полноценного обеда, хотя в программе тура был как минимум один обед. Ладно взрослые туристы, но у нас в группе было много детей и задача руководителя группы было хотя бы предупредить о том, какие у нас предусмотрены остановки и где мы можем хотя бы перекусить. Что говорить, если даже информацию о туалетах приходилось буквально выпытывать.
Отдельно остановлюсь на состоянии автобуса. Оно было мягко говоря неудовлетворительным. Амортизация в автобусе практически отсутствовала, на второй день вышел из строя кондиционер, который так и не починили, а под конец дня поломался аккумулятор. Причем руководитель группы соизволил сообщить о не работающем кондиционере только после того, как уже на третий день туристы начали возмущаться и просить включить кондиционер, поскольку ехать в +27 600 км было прямо скажем тяжело. До этого руководитель группы, видимо думал, что и так сойдет и наши люди все вытерпят. То, что детям сзади автобуса буквально становилось плохо его не особо волновало. И только тогда, когда туристы стали возмущаться и говорить, что будут ставить в известность его руководство, руководитель начал проявлять какую-то деятельность и нам заменили автобус, который был на порядок комфортнее и на котором изначально надо было ехать в такую поездку. Что конечно же тоже нам преподнесли как подвиг, вместо того, чтобы начать самому решать этот вопрос и не дожидаться возмущения туристов.
В целом эту поездку можно было назвать как марш бросок, или тур на выживание, но никак не туристической поездкой за больше чем 2 тысячи гривен.
® 2009–2024 «ТОНЕТО»
Посмотреть, узнать оценки, отзывы про товары, компании, людей. Оставить мнение про качество услуг, недостатки, достоинства человека.
Все авторские права сохранены за своими правообладателями.
Екатерина (Гость) 7 июля 2020
оценка: 0.4
Киев
В случае форсмажорных обстоятельств/отмены поездки - будьте готовы к Н̶Е̶ соответсвующему "клиентоориентирован ию". Почти 4 месяца пытаюсь добиться возврата средств за несостоявшуюся поездку. Т.е. поездка, которой небыло и, соответственно, агенство никаких трат/убытков не понесло. Но деньги взяли. Сначала были обещания вернуть оплату как только "все наладится" из-за карантина. Якобы банки не работают (работали!), а бухгалтер не может оформить возврат и вообще у нас директор на Бали застрял, самолеты не летают, есть первоочередные дела, ̶а̶ ̶в̶ы̶ ̶с̶о̶ ̶с̶в̶о̶и̶м̶и̶ ̶м̶е̶л̶о̶ч̶а̶м̶и̶! И, кстати, как закончится карантин, вам нужно будет подъехать к нам, написать заявление на возврат, по-другому никак. Интересно, что на получение средств никакие заявления, подписи, явки не нужны - диктуют банковские реквизиты и оплачиваешь онлайн, как в 21-ом веке. Но мы все вернем. И кормят завтраками об окончании карантина. Ок, перспектива есть, дело за временем. Обещают связаться, как только компания начнет работать. Время идет, на сайте появляются предложения с актуальными поездками на лето 2020 и...тишина. Ну бизнес то работать должен, деньги заходят. Связываюсь снова, ̶в̶и̶д̶и̶м̶о̶ ̶н̶о̶в̶ы̶й̶ ̶м̶е̶н̶е̶д̶ж̶е̶р̶ интересуется кто я, с кем я ранее общалась (да со ВСЕМИ уже) и просит в очередной раз продиктовать мой номер, для связи. Вишенка на тортике - звонок - почти прямая речь - "Ээ, директор сказал, что только перенос поездки, денег не вернем". Как аргумент - сейчас во всем мире так, и у нас дальше поездки отменяются и вообще всем трудно, но нам всех труднее. На мои возражения - мне 4 месяца обещают возврат, как только будет техническая возможность - "Я передам директору и, в очередной раз, с вами Н̶Е̶ ̶С̶В̶Я̶Ж̶У̶С̶Ь̶ созвонюсь. Игра в испорченный телефон. На следующий день связывается очередной менеджер/директор/со трудник, назвав только имя, объясняет, что фирма несет убытки, денег нет (н̶о̶ ̶в̶ы̶ ̶д̶е̶р̶ж̶и̶т̶е̶с̶ь̶), возврат будет, но когда - неизвестно. Бросает трубку. Продолжение следует. Всего плохого. (поездка Буковель+Драгобрать 3 дня, март 2020)
Отзыв был полезен? Да
Андрей (Гость) 14 августа 2019
Киев
Меня зовут Гребенкин Андрей. 08.08.19 я сопровождал туристическую группу на маршруте тура "Выходные в Карпатах". Детально изучив отзыв, я хотел бы дать некоторые разъяснения.
На основании изложенного текста претензии, смею предположить, что претензий к туристическим операторам Смайл и Этнотур по организации тура нет, а единственная
упомянутая ссылка на мою личную страницу в ФБ, говорит о том, что отзыв относится, большей частью, ко мне, как к частному лицу. Поэтому анониму, предоставляю ответ от частного лица Гребенкина Андрея. Итак, начнем.
1. Украинский язык. Требований перейти на украинский в течение тура от туристов не поступало, поэтому я говорил по-русски, если бы данные требования были озвучены, я бы незамедлительно перешел на украинский. Что же касается Ваших догадок и предположений касательно глубины моих знаний украинского языка, я прошу эти догадки оставить при себе.
2. Сбор денег на экскурсии. Мероприятие по сбору средств оказалось достаточно поздним, т.к. подсадка туристов была в Новограде (1 час после Житомира), после чего по протоколу руководителем группы проводится презентация тура, объявляются факультативные экскурсии и их стоимость, после этого и производится сбор денег. Почему проводится сбор вечером? На утро следующего дня руководитель группы должен спланировать и предоставить информацию подрядчикам по количеству сух.пайков, мест в автомобилях для трансфера на Говерлу, а также количества инструкторов для сопровождения группы.
3. Шутки. Данную претензию считаю надуманной, «высосанный из пальца», основанной на гипертрофированной русофобии. В средствах массовой информации пошлости в 100 раз больше. А при большом желании можно и в детских невинных шутках найти пошлость и вульгарность.
4. Мое семейное положение. Отвечу кратко: мой семейный статус - не Ваше дело, следите лучше за своим!
5. Нежелание предоставлять информацию о себе
a. Это НАГЛАЯ ЛОЖЬ! Никто меня не просил предоставлять данную информацию
b. А если бы я даже и отказал в предоставлении этой информации (адрес личной страницы в ФБ), то имел бы на это полное право.
6. Размещение информации на личной странице ФБ – личное дело каждого. У Вас забыл спросить, что, как и когда мне нужно размещать на своей личной странице в ФБ.
К моему большому сожалению, люди привыкли врать, поливать грязью в он-лайне, не неся ответственности за свои слова.
Отзыв был полезен? Да (4)
Справедливість (Гость) 12 августа 2019
оценка: 0.1
Киев
"Незлим тихим словом" хотілося б згадати екскурсійне обслуговування. Для керівника групи головною метою було не дозвілля клієнтів і їхні позитивні враження, а нормативи виконання програми. Нас постійно кудись підганяли (нерідко під жарти на кшталт "Вівці мої та й барани, хто ж вас буде пасти, як мене не стане"), через що ми побачили не все з бажаного: так, наприклад, з краєвидів Ворохти ми з годинку помилувалися лише старими напівзруйнованими трамплінами тренувальної бази - хоча містечко має чимало значно цікавіших пам'яток. У Солотвині клієнти, котрі не висловили бажання провести час у солоних озерах за додаткову платню, були змушені тинятися кілька годин під пекучим сонцем і потерпати від незручностей невпорядкованої інфраструктури місцевості. Зате в Яремчі, де практично не було на що дивитися, крім водоспаду Пробій і туристичного базару, ми були змушені провести майже 4 години, не знаючи, куди себе подіти: цей час можна було провести значно продуктивніше, проте прислухатися до наших побажань ніхто не вважав за потрібне.
Підйом на Говерлу обернувся на чи то марш-кидок, чи то тур на виживання. В інфолисті було написано, що ми мали йти з бази "Заросляк" - проте без будь-яких попереджень нас повели з Козьмещика, найдовшим і найскладнішим маршрутом. Інструктор Олександр повів нагору за собою тих, хто міг бігти на вершину, а інший, Ростислав, разом із Андрєєм постійно підганяв тих, що йшли останніми, сподіваючись їх відсіяти. При цьому практично весь час спуску та підйому присутні були змушені вислуховувати їхні фрівольні жарти й репліки. На додачу Ростислав, досвідчений і тренований гірський рятувальник, постійно вихвалявся своєю можливістю забігти на Говерлу за годину-півтори і тим, як свого часу заганяв майже насмерть групу спецпризначенців з "Альфи" - вочевидь, практично не беручи до уваги того факту, що в туристичній групі зібралися люди з різними фізичними можливостями та рівнем підготовки. Донизу нас так само буквально гнали, переймаючись кожний своїм: Ростислав - тим, що вже "час випити", а Андрєй - тим, що "апаздаєм на ужин".
Окремо за нагоди хотілося б висловити велику подяку персоналові кафе готелю "Меридіан" за те, що чудовим обслуговуванням згладили малоприємні враження від інтер'єру покоїв, та гіду Марії Федорівні.
Підсумок: практично все описане - це зовсім не те, що ми очікували отримати за витрачені кошти. Коли ми висловили намір скористатися послугами компанії Smile Tour, у мережі ми натрапляли на переважно добрі відгуки про неї. Цього абсолютно не скажеш про компанію "Етнотур", у "турботливі" руки якої нас передали зі Smile Tour і яка цілковито не переймається тим, як клієнти реагують на її працю і наскільки задовільною є якість наданих нею послуг. Але хотілося б звернути увагу всіх можливих компетентних структур та небайдужих осіб на викладені вище обставини. І наостанок: якщо раптом все-таки хтось вирішить скористатися послугами компанії Smile Tour - неодмінно уточнюйте, чи дійсно вашим обслуговуванням займатимуться її представники. Можливо, задля збереження власної репутації цій компанії варто припинити стосунки з "Етнотуром" та іншими подібними сумнівними "партнерами".
Отзыв был полезен? Да (2)
Справедливість (Гость) 12 августа 2019
оценка: 0.1
Киев
Якщо вам колись трапиться автобус Neoplan чорного кольору (модель 213, 1994 рік випуску) із номерним знаком AM4888CO (житомирська реєстрація) або телефонні номери для його замовлення 0972172466 і 0632148740 і за кермом сидітиме людина середнього віку на ім'я Алєксандр (прізвище, на жаль, залишилося невідомим) - навіть не думайте про те, щоб скористатись його послугами. Цей чоловік своєю агресивною манерою надзвичайно швидкісного керування на вузьких і звивистих гірських шляхах, особливо на зворотньому шляху до Києва, кілька разів ледь не створив аварійні ситуації, декотрі з яких могли мати летальні наслідки. На самому початку поїздки водіїв було двоє, проте приблизно опівночі дублер вийшов десь у Рівному, і відтоді до самої Ясіні, куди ми прибули о 8:00, Олександр був за кермом сам. Того ж дня він возив нас Рахівським районом з 10:00 до самого вечора. Коли він встиг за цей час виспатись і/або відпочити - невідомо. Так само він їхав практично без належного відпочинку сумарно понад 10 годин у день прямування на Київ. Зазвичай у подібних далеких турах Україною і, тим більше, за кордон водії ЗАВЖДИ співпрацюють у парі та пересуваються вахтовим методом. Ще ніколи ми не натрапляли на таку практику, коли водія-дублера підбирають або висаджують у тому чи іншому населеному пункті по дорозі. Про яку взагалі безпеку пасажирів у такому випадку мова - взагалі неясно. Тим паче, у телефонних розмовах водія та його діалогах із дублерами чи керівником групи пролітали репліки на кшталт "їхав взагалі без форсунки", "двигун ще необкатаний", а також про деталі, котрі або "здохли", або [не] були замінені тощо. Ясна річ, не доводилося говорити про 100% надію на те, що ми повернемося додому живими, цілими і без пригод. Показовий момент: коли навігатор голосовою підказкою вже вкотре попередив про перевищення припустимої швидкості, водій голосно гукнув "Пашла на**й", що викликало смішки екзальтованих дамочок з передніх сидінь і пораду керівника групи вимкнути прилад. Часом навіть складалося враження, що він був напідпитку - хоча перевірити й підтвердити це не випадало можливості. Між іншим, відгуки інших клієнтів на транспортне обслуговування компанії "Етнотур", подібні до наших вражень, датуються і нещодавнім періодом, і минулими роками: вочевидь, співробітників компанії життя нічого не вчить. Можливо, так і буде до першого серйозного інциденту, який змусить бодай про щось замислитись.
Моральний аспект праці водія - окрема історія. Разом із керівником групи їх можна було охарактеризувати як "встрєтілісь два адіночєства": склалося враження, що ці люди, котрі геть не усвідомлюють, у якій країні живуть (принаймні, розрахунки вони озвучували чомусь у рублях), є натхненними апостолами вєлікой і моґучєй русской культури - щоправда, у не найкращих її проявах. Під час подорожі ми дізналися, що Алєксандр два роки був у зоні проведення АТО/ООС - хоча з його подальшої поведінки так і не змогли зрозуміти, на чиєму боці. У спілкуванні з пасажирами він услід за Андрєєм брутально порушував Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (ст. 36). Практично всю дорогу в колонках салону занадто голосно лунала "кабацкая" музика, випродукована у державі-агресорі. На прохання пасажирів або "змінити хвилю", або взагалі вимкнути це неподобство Алєксандр виправдовувався тим, що музика грає з флешки, яка належить не йому (!), однак продовжував самовіддано слухати записані на ній треки. На шляху до Києва Андрєй, котрий до того неадекватно реагував на прохання пасажирів змінити музичний супровід, задоволено констатував, що "всє смірілісь" і "нікто больше нє вазмущаєца" музичним смаком (точніше, його цілковитою відсутністю) їхнього "кружка блатоти", тож ми далі прямували Галичиною під "шедеври" на кшталт "Как упаітєльни в расії вєчєра".
Отзыв был полезен? Да (3)
Справедливість (Гость) 12 августа 2019
оценка: 0.1
Киев
8 серпня 2019 р. для нас стався перший і, скоріш за все, останній раз, коли ми скористалися послугами компаній Smile Tour та "Етнотур".
У першій компанії ми замовили тур до Карпат зі сходженням на Говерлу (8-12 серпня). Несподівано з'ясувалося, що компанія перекинула нас на другу (яка, вочевидь, є партнерською - проте в електронних джерелах серед таких не зазначена). Хто і за що в цьому випадку мав нести відповідальність - було непросто з'ясувати. Сам тур за концепцією та реалізацією був доволі гарним і міг би стати досконалим - якби не провали у моментах, котрі фактично є базовими у подібних заходах. Відтак провину за ці провали доцільно буде покласти на обидві компанії.
Перший момент: керівник групи. Цього разу ним виявився такий собі Андрєй Ґрєбьонкін, котрий, як з'ясувалося, є одним з провідних менеджерів компанії "Етнотур" - ба більше, керівником її проектів. Саме він зіпсував практично всю поїздку. Перше негативне враження: нав'язлива, навіть наполеглива російськомовність. Причому кілька разів людина демонструвала, що українською володіє - але, вочевидь, на рівні, близькому до початкового (можливо, соромиться своїх здібностей, тож і не демонструє їх). Незважаючи на те, що група складалася переважно з україномовних осіб і, вірогідно, цілковито з громадян України, її керівник весь час подорожі брутально порушував пункти 2 і 8 ст. 23, а також ст. 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", де-факто прирівнявши всіх членів групи до іноземців та осіб без громадянства. Загалом виникає питання: наскільки доречною є назва компанії?
У перший день (точніше, ніч) туру таваріщь Андрєй ще довго не давав заснути пасажирам автобуса, гасаючи салоном і збираючи кошти на екскурсійне обслуговування (ніби не можна було зробити цього раніше). Ще перед цим він заявив, що є дуже голосним і що з ним не буде сумно. Цю тезу він весь час екскурсії намагався підтверджувати масними жартами й анекдотами вульгарного характеру, котрі звучали рясно і недоречно: це його абсолютно не бентежило - як і присутність жінок та малолітніх дітей. Судячи з поведінки цієї людини, вона має певні проблеми в особистому житті (зокрема, на його акаунтах у соцмережах вказано, що він розлучений). Якщо це дійсно так, то зовсім не обов'язково було переносити це у зазначеній формі на людей, з якими доводиться працювати: принаймні, подібна форма спілкування була б доречнішою з товаришами "в банькє пад півко", а не з клієнтами, репліки яких він постійно або перебивав, або відмовлявся дослухати до кінця, перериваючи розмову. До речі, прикметний факт: Андрєй неохоче відповідав на прохання членів групи повідомити адресу своєї сторінки у тому ж Facebook і, вочевидь, був не дуже втішений перспективою того, що його зможуть знайти у соцмережах. Однак шила у мішку не сховаєш. На його сторінці (http://facebook.com /profile.php?id=1000 01654948802) компанія "Етнотур" чомусь не вказана як місце роботи - мабуть, цього пункту своєї біографії він чомусь соромиться. Зрештою, хотілося б побажати йому водити екскурсії по "сєвєрному Уралу", про який він так натхненно згадував перед підйомом на Говерлу.
Отзыв был полезен? Да (1)
Jayananda (Участник) 24 ноября 2018
оценка: 0.1
Киев
Спамеры! Шлют спам-рассылку с рекламой услуг на почту!
Отзыв был полезен? Да (1)
Наталия (Гость) 13 марта 2018
оценка: 5.0
Киев
Тур "Закарпатская сказка, 8 Марта"(07.03.2018-12.03.2018), группа 16 человек, комфортный автобус, профессиональный водитель, внимательный куратор группы Владимир, прекрасные местные гиды (Александр, Василий), отель "Серебряный Водограй" с собственным бюветом (минеральная вода Поляна-Квасова),вкусные завтраки, насыщенная программа, масса приятных впечатлений.
Отзыв был полезен? Да (1)
Иринп (Гость) 24 октября 2017
оценка: 5.0
Киев
Рекомендую Этнотур - программа тура была выполнена на 100% Ездили в тур "Шацкое чудо Волыни!" с 22.08-27.08.2017. тур включал отдых на озере «Свитязь» + увлекательные экскурсии. Всё что было заявлено в туре выполнено. Отель соответствовал описанию. Экскурсионая пргорамма была выполнена на все 100%. Экскурсоводы профессионалы своего дела. Руководитель группы хороший, интелигентный. Очень интерсная факультативная экскурсия на туристических байдарках «Полесские джунгли» - рекомендую.
Отзыв был полезен? Да (1)
Ярослав (Гость) 3 октября 2017
оценка: 5.0
Киев
Ездил раз 6 или 7 в Буковель - каждый раз все ок. Один раз сломался автобус, час постояли пока водитель сам не отремонтировался.
Впринципе - кто там жаловался на драгобрат, погоду - вы как бы не попадали в непогоду в Словакии или Альпах
Отзыв был полезен? Да (1)
Александра (Гость) 22 мая 2017
оценка: 1.0
Киев
Хочу оставить отзыв о поездке Херсон + Аскания Нова, которая проходила 30.04-02.05.2017.
Программа тура не была выполнена, в Олешковские пески мы вообще не заехали по причине якобы отсутствия подъездов, в Аскании мы пробыли ровно 2 часа вместо целого дня, как значилось в программе. Все участники поездки, с которыми я общалась, отмечали то, что они поехали в этот тур ради Аскании Новы и Олешковских песков. Но руководитель группы самостоятельно решил, что может менять программу без согласования с туристами. При этом он еще и использовал такие слова, как подвиг, имея в виду, что мы выполнили программу по его мнению. Хотя это было далеко не так. Единственное, что он признал, это то, что мы не были в Олешковских песках (это сложно было не заметить). То, что вся группа была не довольна тем, что мы по сути не были в Аскании (дендропарк и зоопарк нельзя назвать дикой степью, которая нам была обещана), он почему то не замечал. При этом он еще и пытался нас обмануть, говоря то, что в степь якобы никто не ездит, поскольку это заповедник. Хотя экскурсовод в самой Аскании сразу сказала, что каждые два часа происходит выезд в степь. Отдельно стоит отметить, что в программе тура поездка в Асканию значилась как факультативная и стоила 300 грн. Все члены группы были уверены, что мы проведем там большую часть дня, потому все без вопросов оплатили эту поездку. В результате 300 грн за 2 часа, согласитесь, как-то дороговато. Дендропарки и зоопарки есть и в других местах Украины, а вот дикая степь, за которой все ехали, нам показали издалека. Буквально так и сказали - вон там степь) Это было бы смешно, если бы не было так грустно.
Мы все время куда-то спешили, руководитель постоянно подгонял экскурсоводов в Аскании, в Ольвии, в музее ракетных войск. Зато в так называемых Хуторах Таврии мы пробыли больше трех часов и не знали уже, что делать. В результате почти вся группа сошлась в местную харчевню, где мы просто сидели и ждали, когда же мы поедем в Херсон. Это время мы могли провести с пользой в той же Аскании. Но опять же с нами никто не советовался, хотим ли мы там быть столько времени.
Помимо программы существует еще и бытовой комфорт туристов, тем более в такой длительной поездке. Как я сказала, мы постоянно спешили, за все три дня поездки у нас не было ни одного полноценного обеда, хотя в программе тура был как минимум один обед. Ладно взрослые туристы, но у нас в группе было много детей и задача руководителя группы было хотя бы предупредить о том, какие у нас предусмотрены остановки и где мы можем хотя бы перекусить. Что говорить, если даже информацию о туалетах приходилось буквально выпытывать.
Отдельно остановлюсь на состоянии автобуса. Оно было мягко говоря неудовлетворительным. Амортизация в автобусе практически отсутствовала, на второй день вышел из строя кондиционер, который так и не починили, а под конец дня поломался аккумулятор. Причем руководитель группы соизволил сообщить о не работающем кондиционере только после того, как уже на третий день туристы начали возмущаться и просить включить кондиционер, поскольку ехать в +27 600 км было прямо скажем тяжело. До этого руководитель группы, видимо думал, что и так сойдет и наши люди все вытерпят. То, что детям сзади автобуса буквально становилось плохо его не особо волновало. И только тогда, когда туристы стали возмущаться и говорить, что будут ставить в известность его руководство, руководитель начал проявлять какую-то деятельность и нам заменили автобус, который был на порядок комфортнее и на котором изначально надо было ехать в такую поездку. Что конечно же тоже нам преподнесли как подвиг, вместо того, чтобы начать самому решать этот вопрос и не дожидаться возмущения туристов.
В целом эту поездку можно было назвать как марш бросок, или тур на выживание, но никак не туристической поездкой за больше чем 2 тысячи гривен.
Отзыв был полезен? Да (3)