Не лише OpenAI: китайський ШІ вирішив математичну задачу, над якою вчені боролися більше 30 років

Китайські вчені за допомогою великої мовної моделі штучного інтелекту, яку вони розробили самостійно, знайшли рішення математичної задачі світового рівня. Цю подію охарактеризували як важливу віху у сфері наукових відкриттів з використанням ШІ.

Джерело зображення: Steve A Johnson / unsplash.com

Група дослідників під керівництвом професора Сюй Дишена (Xu Disheng) з Університету Великої затоки та Шанхайської лабораторії ШІ представила доказ гіпотези французького математика Етьєна Гіса (Étienne Ghys) для тривимірного випадку — задача залишалася нерозв'язаною понад 30 років. У роботі використовувалася модель Intern-S2, створена в Шанхайській лабораторії ШІ. Це перший випадок, коли китайським дослідникам вдалося вирішити математичну задачу світового рівня за допомогою нейромережі місцевої розробки. Прорив, зазначили вчені, став результатом співпраці людини та машини, реалізованої в рамках технічного підходу, який поєднує універсальні та спеціалізовані можливості ШІ.

Формалізацію доказу провели дві групи дослідників Пекінського університету за допомогою розробленої ними системи SHEAF. Якщо спростити, запропонована в 1995 році французьким математиком Етьєном Гісом гіпотеза стосується питання про те, чи може поведінка хаотичних динамічних систем визначати їх геометричну класифікацію. Довгий час вона залишалася однією з ключових нерозв'язаних задач у теорії динамічних систем і своєрідним зразком для перевірки здібностей ШІ до математичного мислення. Успіх, вказують експерти, демонструє не лише потенціал китайських моделей ШІ у передових фундаментальних дослідженнях, але й задає новий формат «співпраці людини та машини» у науковій діяльності.

Джерело зображення: Sumaid pal Singh Bakshi / unsplash.com

У процесі проекту модель Intern-S2 виконала повний цикл завдань від логічних міркувань і взаємодії з людиною до формальної верифікації. ШІ проводив масштабні рекурсивні міркування та здійснював ітеративний пошук; вчені задавали загальний напрямок роботи, оцінювали значущість різних продуктів і визначали перспективні шляхи вирішення. Модель проаналізувала профільну наукову літературу, розбила твердження на окремі завдання, паралельно досліджувала різні варіанти доказу, перевіряла логічні кроки та оперативно перевіряла безліч можливих ідей. Вчені підключили свій професійний досвід, щоб доопрацювати структуру, прийняти ключові рішення та забезпечити зворотний зв'язок, який направив подальший хід роботи моделі.

Шанхайська лабораторія ШІ планує оформити цей робочий процес як багаторазовий модуль математичної верифікації для своєї платформи наукових досліджень. Платформа включає велику мовну модель Intern-S2, ШІ-агентів, дані та реальне експериментальне обладнання. Модель виконує роль наукового асистента, який здійснює перевірку на всіх етапах наукового пошуку в умовах реальних досліджень. На практиці ця платформа в одному з проектів допомогла скоротити цикл розробки в області електрохімічного синтезу з 5–10 до 1–2 років.

Підхід застосовний до фізики, хімії, біології та суміжних дисциплін, де ШІ прискорює пошук рішень методом проб і помилок і розширює горизонти людського мислення. Роль ШІ-моделей, впевнені вчені, буде лише зростати — вони можуть брати на себе масштабні, рутинні та розгалужені завдання: проводити перевірочні розрахунки, аналізувати наукову літературу, розбивати гіпотези на завдання та верифікувати окремі етапи досліджень.

Схожі досягнення нещодавно продемонструвала й OpenAI: компанія заявила, що її ШІ вирішив задачу про існування та гладкість рішень рівнянь Нав'є — Стокса, а також більше 100 інших відкритих математичних задач. Однак ці заяви викликали суперечки в науковому співтоваристві. Двадцять п'ять лауреатів Філдсівської премії попередили про ризики для математичних досліджень, а пізніше вчені виявили розбіжності між текстовим доказом OpenAI та його формалізованою версією, хоча це саме по собі не спростовує отриманий результат.

Хочеш дізнатися більше — читай відгуки